Грушівка — урочище (лісова осада) у гміні Дидня, Березівського повіту Підкарпатського воєводства, у південно-східній частині Польщі, колишнє українське село на Закерзонні.

Розташування Розташована приблизно за 1 км на північ від села Улюч, за 9 км на схід від адміністративного центру ґміни села Дидня, за 20 км на схід від повітового центру Березова і за 43 км на південний схід від воєводського центру Ряшева на правому березі Сяну.

Назва У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Ґрошувка ().

Історія Вперше згадується в 1442 р. До 1772 р. належала до Мриголодського староства Самбірської економії Руського воєводства.

До початку XIX ст. Грушівка була присілком (частиною) села Улюч.

У 1869 р. Грушівка належала до Добромильського повіту, складалася з фільварку (2 будинки і 13 жителів) та села (52 будинки і 305 жителів); разом було 54 будинки і 318 жителів. У 1881 р. було 236 греко-католиків і 107 римо-католиків. Греко-католики належали до парафії Улюч Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.

На 1936 р. було 376 греко-католиків, які належали до парафії Улюч Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1785 р.

На 01.01.1939 у селі було 530 жителів, з них 420 українців-грекокатоликів, 70 українців-римокатоликів, 30 поляків і 10 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 3.. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Добромильського повітуУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . 17 січня 1940 року село включене до Бірчанського району Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом і розпочали примусову мобілізацію.

В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон село зі складу Дрогобицької області було передане Польщі. Українське населення було піддане етноциду. У 1945 році у власній пивниці поляками був застрелений 65-річний Михайло Баган, вбиті Кондзьола, Марія Сосницька і 14-річна донька Андрія Биця. Пізніше вбиті Йосип Бадирка, Михайло Чубинський і Григорій Чубинський. У 1946 році польське військо спалило половину села, скрутили колючим дротом і закатували Федора Шуля, вбили Івана Паньківа і Миколу Дзяна, забрали до Бірчі Влодка Шуля, Левковича, Михайла Щупака з батьком Миколою, Михайла Вищанського та інших. Схоплених після 4-денного катування відпустили, але більшість із них померли зразу після повернення додому.Богдан Гук. Apokryf Ruski. Hroszówka 12 січня 1946 року з боку Улюча відділ війська польського чисельністю 300 осіб напав на село, убили 4 підпільників («Лис», «Гах», «Ткач», «Стовп») і двох цивільних, арештували 24 особи, забрали 25 корів і 30 коней, спалили 49 господарств«Літопис УПА» Том 34. Лемківщина і Перемищина. Політичні звіти (Документи). — С. 459.. Частина переселена на територію СРСР в 1946 році. Українці, яким вдалось уникнути виселення (90 осіб), у 1947 році між 28 квітня і 10 травня під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі земліАкція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437..

Сучасність Українською спільнотою відновлена капличка і встановлена придорожня табличка з назвою колишнього села.

Примітки

Джерела Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 55-56