Василь Іванович Висковатов (; , Санкт-Петербург — , Санкт-Петербург) — російський математик та механік, екстраординарний академік Петербурзької Академії наук, професор чистої та прикладної математики інституту корпусу інженерів шляхів сполучення в Петербурзі. Відомий фахівець в царині математичного аналізу та варіаційного числення, один з активних послідовників Семена Гур'єва у пропаганді нових передових наукових ідей.
Життєпис Василь Висковатов народився року в Петербурзі. Навчався в Артилерійському та Інженерному Шляхетському Кадетському Корпусі, який закінчив у 1796 році в званні штик-юнкера, потім був призначений корпусним офіцером. Там же він і залишився працювати викладачем математики й механіки.
У 1799 році був обраний кореспондентом Академії наук. У 1803 році обраний академіком Петербурзької Академії наук.
З 1810 року — професор чистої та прикладної математики в Інституті Корпусу інженерів шляхів сполучення.
Вперше вжив російський термін «производная функция» (похідна функція), перевівши на російську мову відповідне поняття, яке використовується Лаґранжем. Висковатов опублікував кілька мемуарів у виданнях Академії, а також керівництво з елементарної алгебри. Він переклав та видав «Основи механіки» Боссю і випустив нове видання алгебри Леонарда Ейлера.
Василь Висковатов помер в Петербурзі року.
Праці Принципы дифференциального исчисления г. Безу. Пер. В. Висковатова. СПб., 1799. Опыт доказательства известному в механике предложению под именем параллелограмма сил. – Технол. журнал, 1805, т. 2, ч. 2, с.114-133. Основания механики, сочиненные Карлом Боссю. С французского языка преложил и пополнил имп. С.-Петерб. Академии наук адъюнкт Василий Висковатов. СПб., 1806. 540 с. Essai d’une méthode generale pour réduire toutes sortes de séries en fractions continues. – Nova Acta Acad. sci. Petropolit., 1806, t. 15, p. 181-192. De la méthode générale pour réduire toutes les séries des quantités en fractions continues. – Mém. Acad. sci. Petersb., 1809, t. 1, p. 226-247. Essai d’une démonstration du principe des vitesses virtuelles. - Mem. Acad. sci. Petersb., 1809, t. 1, p. 175-180. О простейшем доказательстве Тейлоровой теоремы // Умозрительные исследования. Т. 1. СПб., 1808, с. 185-206. (БЕН РАН). Краткое изложение способа знаменитого Лагранжа изъяснять исчисление дифференциальное и приложение оного к геометрии кривых линий // Умозрительные исследования. Т. 2. СПб., 1810, с. 183-314. О способе находить наибольшие и наименьшие величины неопределенных интегральных формул // Умозрительные исследования. Т. 2. СПб., 1810, с. 132-182. О способе находить наибольшие и наименьшие величины неопределенных интегральных формул. Отделение второе // Умозрительные исследования. Т. 3. СПб., 1812, с. 125-139. О способе находить наибольшие и наименьшие величины неопределенных интегральных формул. Отделение третье // Умозрительные исследования. Т. 3. СПб., 1812, с. 140-158. Изложение способа г. Прони определять давление земли и толстоту стен каменных одежд // Умозрительные исследования. Т. 4. СПб., 1815, с. 118-131. Оснований алгебры Леонарда Эйлера части первой первые три отделения, переведенные с французского языка на российский со многими присовокуплениями Василием Висковатовым, Академии наук экстраординарным академиком. СПб., 1812.
Джерела Боголюбов А.Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1983. — 639 с.
Примітки
Посилання Висковатов Василь Іванович