«Чоловік, який мені подобається» () — французький кінофільм режисера Клода Лелуша з Жаном-Полем Бельмондо і Анні Жирардо у головних ролях, вийшов 3 грудня 1969 року.

Сюжет Франсуаза (Анні Жирардо) — відома французька акторка. Вона щаслива в шлюбі, приваблива і задоволена своїм життям. На зніманні фільму в Лос-Анджелесі вона знайомиться з композитором Анрі (Жан-Поль Бельмондо), який пише музику до фільму. Анрі — одружений вдруге ловелас з Риму. Він легко заводить знайомства з жінками і бреше своїй дружині. Знайомство з Франсуазою для нього спочатку не більше, ніж чергова інтрижка, але через два дні він відчуває, що хотів би довше бути з цією жінкою. Франсуаза теж спочатку не сприймає серйозно це випадкове знайомство. Щоб провести з нею більше часу, Анрі відкладає свій від'їзд спочатку на день, потім ще на чотири дні, і вони вирушають в романтичну подорож по Сполучених Штатах, під час якої закоханість Франсуази переростає в любов. Під час своєї останньої телефонної розмови з чоловіком вона зізнається йому в зраді, знаючи, що втратить його, так і не отримавши Анрі, який на наступний день повинен повернутися в Рим. За кілька годин до рейсу Анрі дзвонить їй і пропонує зустрітися через десять днів в Ніцці, обіцяючи за цей час домовитися з дружиною про розлучення. Повернувшись додому, щаслива Франсуаза йде від чоловіка і в призначений день вирушає до аеропорту Ніцци зустрічати чоловіка, заради якого вона зруйнувала свою сім'ю. Але Анрі серед прибулих немає.

У ролях

Жан-Поль Бельмондо — Анрі Анні Жирардо — Франсуаза Сімона Ренан — подруга Франсуази Ферра Фосетт — Патрисія Каз Гарас — Пол Пітер Бергман — директор Фостер Худ — епізод Марія Піа Конте — епізод Білл Квінн — епізод Тімоті Блейк — епізод Артуро Домінічі — епізод Марсель Боццуффі — епізод Сьюзен Альберт — епізод Річард Бейзхарт — епізод

Знімальна група Режисер — Клод Лелуш Сценарій — Клод Піното, П'єр Вітерговен Продюсер — Жорж Дансіжер, Олександр Мнушкін Оператор — Жан Колломб Композитор — Франсіс Лей Художник — Том Доерті, П'єр Бальмен Монтаж — Клод Барруа, Джек Харріс

Посилання