«Ескімо» ( — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Трайбл» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Есмінець «Ескімо» був закладений 5 серпня 1936 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Ньюкасл-апон-Тайні. 30 грудня 1938 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився у Північній Атлантиці та на Тихому океані, на Середземному морі, біля берегів Франції та Норвегії, супроводжував арктичні конвої. Бойовий корабель неодноразово піддавався атакам ворожих підводних човнів, літаків та бойових кораблів, зазнавав пошкоджень і вважався одним з найдосвідченіших есмінців флоту; за проявлену мужність та стійкість у боях нагороджений десятьма бойовими відзнаками.

Дизайн і конструкція «Ескімо» належав до есмінців типу «Трайбл», що відрізнялися від своїх попередників помітно гострішими обводами носової частини й кліперним форштевнем, які підкреслювали їхню стрімкість. Близько 40 % довжини корабля займав півбак, котрий трішки піднімався до форштевня. Корабель мав всього одну суцільну палубу — верхню. Так звана нижня палуба насправді була платформою і проходила лише на носі і в кормі, поза межами машинно-котельних відділень. 15 водонепроникних перегородок, що доходили до верхньої палуби, поділяли корпус на 16 відсіків. Теоретично за затоплення будь-яких двох з них есмінець повинен був зберігати плавучість. По всій довжині корпусу йшло друге дно, а в районі 20-24-го шпангоутів був виріз під антену «ASDIC», котра опускалась.

Корпус «Ескімо» мав загальну довжину між перпендикулярами 115 м, бімс — 11,13 м та осадку до 3,43 м. Водотоннажність бойового корабля становила: стандартна — 1891 та повна — 2519 довгих тонн відповідно.

Головна енергетична установка складалась з трьох триколекторних Адміралтейських котлів з пароперегрівником і двох одноступінчатих турбозубчатих редукторів. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — у загальному машинному відділенні, за цього редуктори були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою. Робочий тиск пару — 21,2 кгс/см² (20,5 атм.), температура — 327 °С (620 °F).

Проектна потужність становила 44 000 к.с. за частоти обертання 350 об/хв, що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (за повного навантаження) в 32,5 вузли (60,1 км/год). Однак на ходових випробуваннях есмінець досяг швидкості 36 вузлів. Запас палива зберігався у восьми паливних танках ємністю 524 тонни мазуту, що забезпечувало дальність ходу 5 700 миль (10 556 км) 15-вузловим ходом (27,8 км/год) або 3 200 миль (5 926 км) 20-вузловим ходом. Дальність плавання на повному ході становила 1 200 миль. Екіпаж корабля становив 190 офіцерів та матросів.

Озброєння Корабельна артилерія головного калібру (ГК) есмінця «Ескімо»: вісім 120-мм універсальних скорострільних гармат QF Mk.XII з довжиною ствола 45 калібрів у подвійних баштах типу CP Mk.XIX «A», «B», «X» та «Y», загальною вагою до 25,9 тонн кожна. Башти розміщувалися по центральній осі корабля та утворювали дві передні й дві кормові вогневі позиції. Максимальний кут піднесення +40°, зниження на −10°. Кут горизонтального наведення установок становив 340°, мертва зона — 20°. Маса снаряда 22,7 кг, початкова швидкість — 808 м/с. Гармати мали швидкострільність 10-12 пострілів на хвилину на дальність — 15 520 м. Боєзапас становив 300 пострілів на ствол (200 — фугасних, 50 — осколкових з дистанційнім підривачем та 50 — освітлювальних). Живучість ствола — до 1 400 пострілів.

Зенітне озброєння корабля включало одна 40-мм автоматична зенітна гармата QF 2 Mark II з боєзапасом 14 400 снарядів та два 12,7-мм зчетверені зенітні кулемети Vickers .50 з боєзапасом 10 000 набоїв на установку. Окрім важких кулеметів на есмінці були чотири 7,71-мм кулемети «Льюїс».

Торпедне озброєння складалося з одного чотиритрубного 21-дюймового (533-мм) торпедного апарату Mark IX, що розташовувався в кормовій частині корпусу на осьовій лінії й мав запас тільки чотири торпеди. Торпеди Mk.IX мали максимальну дальність дії 11 000 ярдів (10 055 м) зі швидкістю 41 вузол. Бойова головка мала 330 кг тринітротолуолу, але невдовзі після вступу корабля до строю їх змінили на більш потужну торпеду з 367 кг торпекса.

Протичовнове озброєння есмінця складалося з гідролокатора «ASDIC», 20 глибинних бомб, 1 бомбоскидача і двох бомбометів на кормі; за часів війни кількість глибинних бомб збільшили до 30.

Система управління вогнем складалася з командно-далекомірного поста (директора) Mk.I і комбінованого 12-футового (3,6 м) далекоміра/зенітного директора Mk.II, які розміщувалися на верхньому містку на окремих основах. Перший з них був візиром центрального наведення, але використовувався тільки для стрільби по морських цілях, другий слугував далекоміром при стрільбі по морських цілях і далекоміром-директором для зенітної стрільби. Серйозним недоліком була відсутність стабілізації ПКАВ (прилад керування артилерійським вогнем).

Історія

Передвоєнні часи У січні 1939 року після введення до складу британського флоту корабель був зарахований до 6-ї флотилії есмінців типу «Трайбл» Флоту Метрополії, яка включала також однотипні кораблі «Тартар», «Бедуїн», «Ашанті», «Сомалі», «Панджабі», «Матабеле».

За задумом розробників серії «Трайбл» есмінець «Ескімо» мав відвідати територію населені ескімосами, на честь яких отримав назву цей тип ескадрених міноносців. Однак, з усієї серії тільки «Ашанті» вдалося реалізувати цей намір і побувати з офіційним візитом в Гані (на той час британська колонія Золотий Берег), де мешкають племена ашанті. «Ескімо» разом з однотипним «Ашанті» пройшли через Гібралтар, пройшли до Фрітауна у Сьєрра-Леоне, далі до Такораді, в Гані, куди прибули з офіційним візитом 27 лютого 1939 року.

До початку війни, корабель встав на ремонт турбін, які були слабкім місцем у всіх есмінців його типу, де пробув до вересня 1939 року.

Початок війни З початком Другої світової війни, корабель разом з іншими есмінцями його типу патрулював у Північній Атлантиці та Північному морі. Основним завданням «Ескімо» протягом наступних місяців було протичовнове патрулювання та ескорт транспортних і вантажних суден поблизу Британських островів.

26 вересня 1939 року з есмінцями «Сомалі», «Матабеле» та «Машона» ескортував авіаносець «Арк Роял» та лінійний корабель «Нельсон», що вийшли назустріч пошкодженому неподалік від данського узбережжя Горнс-Рев німецькими глибинними бомбами підводному човну «Сперфіш» до бази в Росайті. Британське угруповання піддалось атаці з повітря німецьких бомбардувальників Ju 88 з ескадри KG 30, однак напад вдалось відбити та практично без втрат прибути до військово-морської бази.

У жовтні 1939 року корабель забезпечував прохід лінкору «Кінг Джордж V» до Скапа-Флоу. 14 жовтня активно проводив протичовнові заходи навколо військово-морської бази Скапа-Флоу після зухвалого потоплення німецьким підводним човном U-47 корветтен-капітана Г.Пріна британського лінкора «Роял Оак» у тамтешній бухті.

Вже 17 жовтня німці влаштували черговий напад на головну військово-морську базу британського флоту й «Ескімо» довелося разом з іншими бойовими кораблями відбивати атаку з повітря. Четвірка Ju 88 атакувала старий лінійний корабель «Айрон Дюк», який виконував завдання з протиповітряного прикриття ВМБ і стояв на якорі в бухті. Отримавши декілька влучень бомб, екіпаж викинув лінкор на мілину, щоб запобігти його загибель.

У листопаді есмінець відправлений на черговий ремонт до доків, де перебував аж до початку березня 1940 року.

7 квітня 1940 року оновлений есмінець «Ескімо» приєднався до сил ескорту лінійних кораблів «Родні» та «Валіант» і лінійного крейсеру «Ріпалс», що йшли на перехоплення капітальних бойових кораблів Крігсмаріне, яких розвідка виявила у Північному морі західніше Ютландії.

З початком битви за Норвегію, британське флотське угруповання на чолі з віце-адміралом В. Вітвортом намагалось зірвати висадку морського десанту противника на територію Норвегії. У ході другої битви за Нарвік, що розгорнулась на півночі Норвегії, 12 квітня «Ескімо» був уражений торпедою, запущеної з німецького есмінця Z2 «Георг Тіле». У наслідок влучення корабель серйозних пошкоджень, майже повністю втративши носову частину есмінця. «Ескімо» ледве дотягнув «Бедуїн» до ремонтного судна «Віндіктів», що стояв у Скілфіорді, де його залатали на швидку руку, й підготували до відправлення назад до Англії. Тимчасово перебуваючи у нерухомому стані у фіордах Норвегії, есмінець зазнавав постійних нападів німецької авіації, що намагалась його остаточно знищити.

27 травня пошкоджений «Ескімо» у супроводі есмінців «Амазон», «Волантир» та сторожового корабля «Флітвуд» вивели з Гарстада та на буксирі потягнули до берегів Британії. Тільки 4 червня 1940 року знерухомлений корабель прибув до Барроу-ін-Фернес на західному березі Англії.

Капітальний ремонт есмінця тривав декілька місяців і лише у вересні 1940 його повернули до строю, де він увійшов до складу сил 6-ї флотилії есмінців, виконуючи завдання з ескорту конвоїв та патрулювання прибережних вод навколо Англії.

1941 1 березня 1941 року «Ескімо» вийшов у море для участі в проведенні спеціальної операції з висадки загонів No. 3 та No. 4 британських командос на Лофотенські острови — операції «Клеймор». Під час операції «Тартар» потопив німецьке транспортне судно Bernhard Schulte та захопив німецький траулер «Кребс», на якому перебувала шифрувальна машина «Енігма» з таємною документацією, яка становила надзвичайну важливість для союзників. Уся захоплена апаратура та документи були негайно переправлені до Блечлі-Парк, де найкращі дешифрувальники билися над розгадуванням німецьких кодів та шифрів.

5 травня 1941 року з есмінцями «Нестор», «Сомалі» та «Бедуїн» ескортував крейсери «Единбург», «Манчестер», «Бірмінгем», що вийшли оперативною групою на перехоплення німецького погодного судна «Мюнхен». Метою операції Британське адміралтейство визначало захоплення на німецькому судні шифрувальної машини «Енігма». Однак німецький екіпаж встигнув викинути за борт кодувальну машину та втік з корабля. Британцям дісталися тільки документи, які не встигли потонути, з важливими інструкціями щодо користування кодами та шифрами.

22 травня «Ескімо» був включений до складу угруповання ВМС, що збиралося на прикриття головних сил британського флоту, яке, у свою чергу, планувалося на вихід на перехоплення німецького лінійного корабля «Бісмарк» у Данській протоці, котрий 24 травня потопив у бою гордість флоту Його Королівської Величності лінійний крейсер «Худ».

26 грудня 1941 року есмінець «Ескімо» взяв участь у проведенні спеціальної операції британських командос, під кодовою назвою операція «Анкліт» — рейд No. 12 Commando на Лофотенські острови за підтримки 22 кораблів та суден трьох флотів. У той час німецькі військовики переважно святкували наступне свято після Різдва — День подарунків. Протягом двох діб оперативна група флоту та командос утримували низку важливих об'єктів на островах, зокрема вивели з ладу 2 ворожі радіостанції та потопили декілька суден. За результатами рейду Гітлер був певен, що союзники розпочали вторгнення до Норвегії, й віддав наказ утримувати в країні значні сили та засоби.

1942 З нового 1942 року есмінець продовжував разом зі своїми однотипними кораблями ескортувати арктичні конвої з Ісландії до радянського Мурманська. Він супроводжував конвої PQ 12 і PQ 13 до Росії та QP 8 і QP 9 з півночі СРСР до Рейк'явіка.

10 квітня 1942 року корабель HMS Eskimo увійшов до ескорту конвою PQ 14, який очолювали лінкори «Кінг Джордж V» та «Герцог Йоркський» і зворотного конвою QP 10.