Овіраптор (Oviraptor — «викрадач яєць») — рід всеїдних ящеротазових динозаврів родини овірапторові (Oviraptoridae), який існував наприкінці крейдяного періоду (75 млн років тому) на території сучасної Монголії.

Перші рештки були зібрані з формації Дядохта в 1923 році під час палеонтологічної експедиції під керівництвом , а наступного року Генрі Ферфілдом Осборном було названо рід і типовий вид Oviraptor philoceratops. Рід відомий лише за одним частковим голотипним скелетом, а також за гніздом з близько п'ятнадцяти яєць і кількома невеликими фрагментами дитинчати. Видова назва — Oviraptor philoceratops, «пристрасть до яєць цератопсів» — відсилає до первинної гіпотези того, що овіраптор полював на яйця інших видів, зокрема надавав перевагу яйцям цератопсів.

Від часів першого опису, знахідки численних овірапторових у позах гніздування продемонстрували, що голотип насправді висиджував гніздо, а не крав і не харчувався яйцями. Щобільше, разом з голотипним екземпляром були винайдені рештки маленького пташеняти, що додатково засвідчує вроджену батьківську турботу виду.

Історія досліджень

На початку 20-х років XX століття група науковців з Американського музею природознавства під керівництвом Роя Чепмена Ендрюса вирушила в експедицію до Монголії у пустелю Гобі з метою пошуку слідів давньої людини. Слідів людини вони не знайшли, проте відкопали безліч останків динозаврів і ссавців. Найбільша кількість скам'янілостей належав протоцератопсу (Protoceratops), було знайдено так само безліч гнізд з кладками яєць протоцератопса. Всередині одного гнізда був виявлений неповний скелет і череп невідомого теропода, який, як припустили, загинув у той момент, коли ласував яйцями протоцератопса. Наукові експедиції у 70-х роках знайшли ще кілька скам'янілих решток овіраптор, що дозволило продовжити вивчення скелета і зовнішнього вигляду цього динозавра.

Опис

Дрібний динозавр з куполоподібним коротким черепом, химерним гребенем і беззубим дзьобом. Череп відрізняється безліччю отворів або просто кісткових розпірок. Морда коротка. У гребні багато отворів, повітряних порожнин. Потужні щелепи, призначені для дроблення. Ймовірно, зі своїм дзьобом і потужними щелепами овіраптор харчувався м'ясом, яйцями, насінням, комахами, рослинами тощо.

Коротка висока морда з сильно викривленими щелепами, широкий роговий дзьоб і обширні місця для кріплення м'язів свідчать про те, що овіраптор міг завдавати серйозних ударів. Одні науковці вважають, що він харчувався дрібними ссавцями, яких вбивав дзьобом, інші — що основу харчового раціону овіраптора становили рослини та молюски.

Тіло завдовжки до 2 м, розрахункова вага — 30 кг. Він мав легку тілобудову, був швидким, довгоногим і двоногим (ходив на двох ногах). Можливо, міг швидко бігати.

Філогенія Кладограма, що відображає філогенетичні (родинні) зв'язки овіраптора, створена за Fanti et al., 2012Fanti F, Currie PJ, Badamgarav D (2012). «New Specimens of Nemegtomaia from the Baruungoyot and Nemegt Formations (Late Cretaceous) of Mongolia.» PLoS ONE, 7(2): e31330. doi:10.1371/journal.pone.0031330:

Примітки

Джерела Clark J. M., Norell M. A., Barsbold R. Two new oviraptorids (Theropoda: Oviraptorosauria), upper Cretaceous Djadokhta Formation, Ukhaa Tolgod, Mongolia. Journal of Vertebrate Paleontology 21(2): 209—210.