Класична японська мова (, chūko nihongo, ), або пізня старояпонська мова — японська мова і шрифт якими користувалися в епоху Хейан (794—1185). Ця мова є прямим нащадком старояпонської мови і попередником середньояпонського періоду середніх віків в Японії.

Старояпонська мова використовувала на письмі китайський шрифт. В часи класичної японської мови виникли два нові шрифти: Хірагана та Катакана. Таким чином було спрощено письмову мову, що позитивно вплинуло на розвиток літературної мови і призвело до розквіту японськох літератури. В той час з'явилися такі класичні твори як Гендзі моногатарі (Genji Monogatari), Такеторі моногатарі (Taketori Monogatari) та Ісе-Моноґатарі (Ise Monogatari).

Фонеми Відбулися такі великі фонетичні зміни: перехід від передньоносових приголосних до дзвінких виникнення довгих голосних і закритих складів перестали вимовляти деякі приголосні в певних ситуаціях змінилася ритмічна структура мови, основним елементом ритму став не склад, а мора (одиниця ритму, що відповідає короткому голосному звуку)

В той час як в старояпонській мові було 88 базових складів, в класичній японській стало лише 66 складів: a i u e o ka ki ku ke ko ga gi gu ge go sa si su se so za zi zu ze zo ta ti tu te to da di du de do na ni nu ne no ha hi hu he ho ba bi bu be bo ma mi mu me mo ya   yu   yo ra ri ru re ro wa wi   we  

Найважливішою зміною став відхід від системи складів дзьодай токусю канадзукай (Jōdai Tokushu Kanazukai), яка розрізняла два види голосних -i, -e und -o. Цей відхід спостерігався вже в кінці періоду старояпонської мови, але повна відмова від цієї системи відбулася на початку періоду класичної японської мови. Останніми було втрачено фонеми /ko1/ and /ko2/.

Протягом 10 століття звуки /e/ та /ye/ злилися в /e/, а в 1 столітті /o/ та /wo/ злилися в /o/.Kondō: Nihongo no rekishi. S. 67-71Yamaguchi: Nihongo no rekishi. S. 43-45Frellesvig, S. 73

Фонетика

Голосні /a/ [] /i/ [] /u/ [] /e/ [] /o/ []

Приголосні /k, g/ [] /s, z/ Теорії для // включають в цю групу також [], [] та []. Вимова може, як і в сучасній японській мові, залежати від наступної голосної. /t, d/ [] /n/ [] /h/ /h/ надалі відбиває звук []. В 11 століття з'явився виняток, коли ця фонема між двома голосними почала відбивати звук []. /m/ [] /y/ [] /r/ [] /w/ []

Граматика

Дієслова

Класична японська мова успадкувала всі вісім типів відмінювання у старояпонської мови й додала один новий тип: нижній моноряд (, shimo ichidan).

Відмінювання Клас дієслова MizenkeiIrrealis RenyōkeiAdverbial ShūshikeiConclusive RentaikeiAttributiv IzenkeiRealis MeireikeiImperativ Четверний ряд -a -i -u -u -e -e Верхній моноряд - - -ru -ru -re -(yo) Верхній подвійний ряд -i -i -u -uru -ure -i(yo) Нижній моноряд -e -e -eru -eru -ere -e(yo) Нижній подвійний ряд -e -e -u -uru -ure -e(yo) Неправильні К-форми -o -i -u -uru -ure -o Неправильні С-форми -e -i -u -uru -ure -e(yo) Неправильні Н-форми -a -i -u -uru -ure -e Неправильні Р-форми -a -i -i -u -e -e

Джерела та посилання

Джерела Akiho Yamaguchi, Hideo Suzuki, Ryūzō Sakanashi, Masayuki Tsukimoto: Nihongo no rekishi. Tōkyō Daigaku Shuppankai, 1997, ISBN 4-13-082004-4 Yasuhiro Kondō, Masayuki Tsukimoto, Katsumi Sugiura: Nihongo no rekishi. Hōsō Daigaku Kyōiku Shinkōkai, 2005, ISBN 4-595-30547-8 Susumu Ōno: Nihongo no keisei. Iwanami Shoten, 2000, ISBN 4-00-001758-6 Samuel E. Martin: The Japanese Language Through Time. Yale University, 1987, ISBN 0-300-03729-5 Masayoshi Shibatani: The languages of Japan. Cambridge University Press, 1990, ISBN 0-521-36918-5 Bjarke Frellesvig: A Case Study in Diachronic Phonology. The Japanese Onbin Sound Changes. Aarhus University Press, 1995, ISBN 87-7288-489-4

Посилання