The Slim Shady LP — другий студійний альбом американського репера Емінема, що вийшов 23 лютого 1999 року на лейблах Interscope Records та Aftermath Entertainment. Це перший альбом Емінема, який вийшов на великому лейблі звукозапису. Альбом виявився успішним як в плані продажів, так і за оцінками критиків. Він зайняв друге місце в чартах, поступившись місцем альбому групи TLC FanMail; в перший тиждень продажі склали 283 000 примірників. Альбом був сертифікований як п'ятикратно платиновий організацією RIAA. На сьогоднішній день продано близько 9 мільйонів примірників. «Just Don't Give a Fuck» був першим андерграундним синглом, а першим офіційним була пісня «My Name Is».
У 2003 році The Slim Shady LP зайняв 273 місце в списку журналу Rolling Stone «500 найкращих альбомів усіх часів», вище, ніж The Marshall Mathers LP (посів 320 місце), незважаючи на те, що The Slim Shady LP отримав оцінку 3.5 з 5 зірок, тоді як The Marshall Mathers LP отримав 4 зірки. Хоч фанати вважають, що The Marshall Mathers LP є головним альбомом Емінема, The Slim Shady LP також був дуже добре оцінений критиками.
Передісторія Емінем почав займатися репом у віці 14 років. У 1996 році він випустив свій дебютний студійний альбом Infinite, який був записаний у Bassmint, студії звукозапису, що належить братам Bass. випущений під їхнім незалежним лейблом Web Entertainment. Infinite був комерційним провалом і в основному проігнорований радіостанціями Детройта. Цей досвід значно вплинув на його ліричний стиль: «Після цієї платівки кожна написана мною рима ставала все злішою і злішою. Багато в чому це було через відгуки, які я отримав. Вони казали: «Чому ти читаєш реп? Чому б тобі не піти в рок-н-ролл?» Усе це лайно почало мене дратувати». Після випуску Infinite особиста боротьба Емінема та зловживання метадоном і алкоголем завершилися спробою самогубства.
Провал Infinite надихнула Емінема на створення альтер-его Сліма Шейді: «Бум, це ім’я вразило мене, і я одразу придумав усі ці слова, які б з ним римувалися». Слім Шейді служив для Емінема виливом його розчарування та гніву на весь світ. Навесні 1997 року він записав мініальбом у з восьми пісень Slim Shady EP. Протягом цього часу Емінем і його дівчина Кім Скотт жили в районі з високим рівнем злочинності разом зі своєю новонародженою донькою Хейлі, де їхній будинок неодноразово обкрадали. Після того, як його виселили з дому, Емінем поїхав до Лос-Анджелеса, щоб взяти участь в Олімпіаді Репу, щорічному загальнонаціональному змаганні з реп-батлів. Він посів друге місце, і співробітники Interscope Records, які відвідали реп-олімпіаду, надіслали копію Slim Shady EP генеральному директору компанії Джиммі Айовіну. Айовін ввімкнув запис для продюсера Dr. Dre, засновника Aftermath Entertainment. Доктор Дре згадував: «За всю мою кар’єру в музичній індустрії я ніколи не знайшов нічого з демокасети чи компакт-диска. Коли Джиммі ввімкнув це, я сказав: «Знайди його. Зараз». Деякі закликали Доктора Дре не ризикувати з Емінемом, тому що він був білим. Доктор Дре відповів: «Мені байдуже, навіть якщо ти фіолетовий. Якщо ти можеш працювати, я працюю з тобою».
Запис
The Slim Shady LP]] був записаний в студії Studio 8 за адресою 430 8 Mile Road у Ферндейлі, штат Мічиган . Емінем, який обожнював Доктора Дре з тих пір, як у підлітковому віці слухав його групу N.W.A, дуже хвилювався під час праці з ним: «Я не хотів бути враженим зіркою чи надто цілувати його дупу... Я просто маленький білий хлопчик із Детройта, я ніколи не бачив зірок, не кажучи вже про Доктора Дре»Bozza, 2003. p. 24. Однак Емінемові стало комфортніше працювати з Доктором Дре після серії високопродуктивних сеансів запису. Процес запису зазвичай починався з того, що Доктор Дре створював біт, а Емінем використовував треки як шаблон для своїх фрістайл-репів; «У мене була рима для кожного його біта», — згадував ЕмінемStubbs, 2006. p. 58. Пізніше він сказав: «Щоразу, коли я сідав з ручкою, все було так: до біса тебе, до біса це, до біса їх, до біса це, до біса світ, до біса те, що всі думають. До біса їх». У перший день запису Емінем і Доктор Дре закінчили «My Name Is» за годину. Того дня були записані ще три пісні, включно з «Role Model».
«'97 Bonnie & Clyde», який раніше з'являвся на Slim Shady EP як «Just the Two of Us», був перезаписаний для The Slim Shady LP, щоб включити вокал його доньки Хейлі. Оскільки пісня зосереджена на утилізації трупа його дівчини, Емінему було незручно пояснювати ситуацію Кім, і замість цього він сказав їй, що відведе Хейлі до Chuck E. Cheese. Він пояснив: «Коли вона дізналася, що я використовував нашу доньку, щоб написати пісню про її вбивство, вона, нахрін, вибухнула. Ми тільки зійшлися кілька тижнів тому. Потім я заграв їй цю пісню, і вона розгнівалася». Емінем також сказав: «Коли вона (Хейлі) буде доросла, я поясню це їй. Я дам їй знати, що мама з татом не ладнали в той час. Нічого з цього не можна було приймати надто буквально, хоча тоді я, біса, хотів це зробити». Емінем попросив Меріліна Менсона взяти участь у пісні, але співак відмовився, оскільки вважав пісню «надто женоненависницькою». Пісня «Guilty Conscience» містить жартівливе посилання на випадок, коли Доктор Дре напав на Ді Барнс. Знаючи доктора Дре лише кілька днів, Емінем хвилювався, як він відреагує на таку фразу, і, на своє полегшення, Доктор Дре «впав зі свого крісла від сміху», почувши цей текстStubbs, 2006. p. 68.
«Ken Kaniff» — це скит, що включає жартівливий дзвінок Емінему, записаний за участю детройтського репера Aristotle. Після розбрату між ними на хвилі проривного успіху Емінема, Емінем замість цього грав Кена Каніффа в сценках на майбутніх альбомах. Протягом своєї кар’єри Кен Каніфф з’являвся в інших альбомах Емінема, а востаннє його можна було почути в The Death of Slim Shady (Coup de Grâce)Bozza, 2003. p. 43. Ще один скит, «Bitch», — це повідомлення автовідповідача, в якому Зої Вінклер, донька актора Генрі Вінклера, розповідає подрузі, що їй огидна музика Емінема. Він зустрівся і повечеряв з нею, щоб отримати дозвіл на використання запису в альбомі. Під час процесу зведення The Slim Shady LP, у той самий час, Кід Рок записував свій четвертий студійний альбом, Devil Without a Cause. Будучи друзями з Кідом Роком, Емінем попросив Кіда Рока записати скретч для пісні «Just Don't Give A Fuck», яка з'являється як на Slim Shady EP, так і на The Slim Shady LP. Натомість Емінем виконав куплет на пісні Kid Rock «Fuck Off».
Про альбом Тематика пісень З моменту виходу The Slim Shady LP було багато суперечок, викликаних змістом пісень. «Guilty Conscience» (другий сингл альбому) закінчується тим, що Емінем і Dr. Dre успішно переконують людину вбити свою дружину і її коханця. «Guilty Conscience» поклала початок дуету Емінема і Dr. Dre, який з тих пір неодмінно присутній хоча б в одній пісні в кожному альбомі Емінема (крім Recovery, The Marshall Mathers LP 2). У «97' Bonnie & Clyde» Емінем читає про те, як він скидає труп вбитої дружини в річку, в той час як його дворічна донька їде з ним у машині, що відображено на обкладинці альбому.
Інтро альбому «Public Service Announcement» попереджає про те, що в альбомі надмірна кількість нецензурних висловів, насильства і згадок про наркотики і що діти не повинні слухати цей альбом (правда, в самому інтро теж є ненормативна лексика). Інтро нагадує початкове попередження програми каналу MTV «Jackass», яка вийшла пізніше в той же рік: «Не повторюйте це вдома».
У більшості пісень присутні тексти про секс, наркотики і насильство. Також присутні відсилання до окультних ритуалів і сатанізму. Фанати відповідають на все це тим, що пісні цього альбому не повинні сприйматися серйозно. Емінем сам заявляє, що «Slim Shady» є вигаданою людиною і що він не є відображенням справжнього життя Емінема, деякі пісні замислювалися просто як жарти. На «чистій» версії альбому, слова «shit», «ass» і іноді «bitch» не були відцензуровані, тоді як всі згадки про секс, наркотики вирізані. Альбомна версія «Guilty Conscience» сильно відрізняється від версії, що звучала в кліпі.
Незважаючи на те, що багато текстів в альбомі є гумористичними, деякі пісні зображують розчарування Емінема через життя в бідності. Обговорюючи The Slim Shady LP, Ентоні Боцца з Rolling Stone описав Емінема як «ймовірно, єдиного МС у 1999 році, який може похвалитися низькою самооцінкою. Його віршики вражаюче збочені, розповідаючи про життя з мінімальною зарплатою, позбавлене надії, охоплене гнівом. Емінем був натхненний написати «Rock Bottom» після того, як його звільнили з роботи кухаря в ресторані за кілька днів до дня народження його доньки. Пісня оплакує людську залежність від грошей, обговорюючи їхню здатність промивати мозок людиниStubbs, 2006. p. 81. Він ілюструє свою боротьбу, щоб забезпечити свою дочку, описуючи себе як «знеохоченого, голодного і недоїдаючого». «If I Had» дотримується подібної теми, оскільки він описує життя з мінімальною зарплатою та зауважує, що «втомився від роботи, починаючи з 5,50 доларів на годину»Hartigan, 2005. p. 162. У пісні він висловлює своє роздратування відповідністю стереотипу «white trash»Hartigan, 2005. p. 161.
Пісні «Just don't Give a Fuck», «If I Had» і «97' Bonnie & Clyde» раніше вийшли на The Slim Shady EP в 1997 році. Dr. Dre був так вражений EP, що вирішив включити деякі пісні в The Slim Shady LP. «Just Don't Give a Fuck» отримав більш похмурий біт, з використанням великої кількості інструментів, і з додаванням ефектів від Кід Рока. У «97' Bonnie & Clyde» були додані клавішні. Версія пісні, що звучала у EP, яка називалася «Just The Two of Us», використовувала семпл однойменної пісні Гровера Вашингтона Молодшого.
Продюсування Dr. Dre продюсував обидва сингли («My Name Is» і «Guilty Conscience»), а також «Role Model» спільно з продюсером Mel-Man. Інша частина альбому була спродюсована силами Bass Brothers з детройтського FBT Productions, які вже працювали разом з Емінемом з часів Infinite . Біти з альбому порівнювали з стилем хіп-хопу Західного узбережжя і джі-фанком.
Запрошені гості Так як в ці роки Eminem не був надто відомим, запрошених гостей на альбомі було тільки чотири: Dr. Dre, який читав в треку «Guilty Conscience», Royce da 5'9", який до цього записував разом з Емінемом треки «Nuttin' to Do», «Scary Movies» та інші. Він показав себе в треку «Bad Meets Evil». Діна Рей співає в «Cum On Everybody», але вона не згадана ні в трек-листі, ні в списку виконавців. Скит «Bitch» виконує Зої Вінклер.
Комерційний успіх The Slim Shady LP розійшовся тиражем 283 000 копій за перший тиждень після виходу, дебютувавши під номером два в чарті Billboard 200 після FanMail від TLC . Альбом залишався в Billboard 200 протягом 100 тижнів. Він також посів перше місце в чарті top R&B/Hip Hop Albums, протримавшись у чарті 92 тижні. 5 квітня 1999 року він був сертифікований платиновим RIAA за продаж понад мільйона копій. 15 листопада 2000 року альбом став чотириразово платиновим. «My Name Is», провідний сингл альбому, досяг 36 місця в Billboard Hot 100, залишаючись у чарті десять тижнів. Крім того, сингл посів 18 місце в чарті R&B/Hip-Hop Songs, 29 місце в чарті Pop Songs і 37 місце в чарті Alternative Songs. «Guilty Conscience» посіла 56 місце в чарті Billboard R&B/Hip-Hop Songs, тоді як «Just Don't Give a Fuck» посіла 62 місце в чарті.