Брентфорд () — місто в західному передмісті Лондона, Англія, історичне повітове місто в Міддлсексі і частина лондонського боро Гаунслоу, на впадінні річки Брент в Темзу, у 13 км на південний захід від Чарінг-Кросс. Воно входить до складу Великого Лондона з 1965 року.
В місті розташовані будівлі штаб-квартир різноманітних компаній, які знаменують початок транспортного коридору М4; тут також є дві залізничні станції і станція метро Бостон-Манор на північно-західному кордоні з Ганвелом. На початку 21-го століття у місті була здійснена модернізація і перетворення набережної та мало використовуваних складів і доків у більш економічно активні магазини, таунхауси і апартаменти, зокрема Брентфорд-Док.
Історія
Топоніміка Назва вперше записана як Breguntford в англо-саксонському статуті 705 року і означає 'переправу через річку Брент'. Назва річки — кельтська і означає 'свята', а суфікс 'форд' (переправа) — давньоанглійський. Переправа найімовірніше була там, де головна дорога перетинала річку. Новий Брентфорд вперше записаний як Newe Braynford 1521 року і був до того знаний як Westbraynford. Старий Брентфорд вперше записаний як Old Braynford 1476 року і був до того знаний як Estbraynford.
Розвиток міста Поселення відома до початку давньоримської окупації Британії, а тому його дата заснування передує заснуванню самого Лондона. В та довкола району Брендфорда, відомого як «Стара Англія» розкопано багато доримських артефактів; в різних районах Брантфорда були знайдені кераміка та обпалені кремені Бронзової доби. Якість і кількість артефактів свідчить про те, що Брентфорд був місцем зустрічі доримських племен. Один з відомих артефактів Залізної доби, датований близько 100 р. до н. е.-50 р.н. е. — Брентфордська рогата заглушкаhttp://www.museumoflondon.org.uk/archive/lbl/pages/moreObjResult.asp?id=4542&code=O1760&terms=horn+cap&search=&whichobj=&go=Go museumoflondon.org.uk — елемент церемоніальної колісниці, яка була частиною колекції місцевого антиквара Томаса Лейтона,http://www.museumoflondon.org.uk/archive/lbl/pages/toursCollectors1.asp museumoflondon.org.uk а зараз зберігається в Музеї Лондона. Кельтський вузол (Брентфордський вузол) з цього артефакту був скопійований для використання в сучасних ювелірних виробах.
Брентфорд — це перше місце припливної частини річки Темзи, де її колись можна було перейти вбрід пішки (це було ще до днозаглиблення). Частково з цієї причини було висловлено припущення, що Гай Юлій Цезар перетнув Темзу саме тут під час його вторгнення в Британію в 54 році до нашої ери. За його власними записами, він перетнув річку у 130 км від моря, а Брентфорд саме розташований на цій відстані від ймовірного місця його висадки на берег Англії. Він також зазначає, що берег річки, був захищений гострими кілками. При будівництві Брентфорд-Док були виявлені багато таких дубових кілків. Днопоглиблення річки виявило їх так багато, що їх довелося прибирати, оскільки вони являли собою небезпеку для судноплавства.Sharpe, Montagu (1926). Хоча його опис є переконливим, поки що не знайдено ніяких археологічних доказів, що це дійсно те місце, де Цезар і його армії билася за перетин ріки. Треба також мати на увазі, що точність записів Юлія Цезаря частково страждає на його схильність до прикрашання фактів. Проте, у місті є Брентфордський пам'ятник, висічений з цільного рожевого граніту, де стверджується, що тут сталася документально підтверджена битва між військами Цезаря і Cassivellaunus. Також існують дві інших історично акредитованих битв при Брентфорді — у 1016 і 1642 роках.
Місцевий ярмарок Місцевий міський ярмарок, під назвою Брентфордський фестиваль, проводиться в Брентфорді кожен вересень, починаючи з 1900 року.
Брентфорд-Доку Будівництво Брентфорд-Доку було розпочато 1855 року , а офіційно відкрито у 1859 році. Верфі зараз перетворені на марину і житловий комплекс.
Родина Хардвік Відома родина з Брентфорду — архітектурне партнерство батька і сина Хартвіків на межі 18-19-го століття. Томас Хардвік старший (1725—1798) і Томас Хардвік молодший (1752—1829) обидва поховані у старій церкві Святого Лаврентія. Хардвік старший був майстер-каменяр для братів Адамів під час будівництва Сіон-Хаус. Хардвік молодший допомагав в будівлі Сомерсет-Хаус і був відомий своїми проєктами церков у столиці. Він був вихователем Тернера, кому він допоміг почати блискучу кар'єру в мистецтві. І батько, і син зробили багато реконструкцій та перебудов церкви Св. Лаврентія.
Часова шкала 54 до н. е. Брентфорд є ймовірним місцем битви, записаної Юлієм Цезарем, між його військами та військом місцевого короля Кассівеллануса (Cassivellaunus). 781 Рада Брентфорда зробила запис про врегулювання спору між королем Оффою Мерсійським і єпископом Вустера 1016 Битва при Брентфорді між завойовником Канутом і Едмундом Залізобоким 1431 перенесення Сіонського абатства до Брентфорда з Твікенема 1539 знищення Сіонського абатства королем Генріхом VIII 1616—1617 у місті жила Покахонтас (ім'я при народженні: «Матоака»), принцеса Памункі, з чоловіком Джоном Рольфом і сином Томасом. 1642 Битва при Брентфорді під час англійської Громадянської війни 1682 дуже сильний шторм і дощ, супроводжувані громом і блискавками, викликали раптову повінь, яка завдала великої шкоди Брентфорду. Затопило все місто; по вулицях пересувались на човнах, а кілька житлових будинків та інших будівель були віднесені водою.Brentford , The Environs of London: volume 2: County of Middlesex (1795), pp. 39–58. 1717 Був заснований «Брентфорд Тернпайк Траст» для утримання дороги між Кенсінгтоном і Гоунслоу 1805 початок діяльності Гранд Джанкшен канал (пізніше канал Гранд-Юніон) 1815—1817 у місті жив Джон Квінсі Адамс, шостий президент США. 1841 Брентфорд був знову затоплений, цього разу внаслідок переповнення водосховища Брент та прориву земляної дамбиDefra: Foods and reservoir safety integration 1849 Початок роботи залізниці Гоунслоу-Луп, що в районі Брентфорда мала станції К'ю-Бридж, Брентфорд Централ та Сіон-Лейн. 1859 початок функціонування компанії «Велика Західна & Брентфордська залізниця», що з'єднала Брентфорд-Док з головною колією Великої Західної залізниці до Саутхолла. 1884 початок роботи станції метро Бостон Манор (тоді Бостон-Роуд). 1889 веслувальний клуб у пошуках зимових видів спорту заснував футбольний клуб «Брентфорд». 30 травня 1925 — Велика Західна Дорога офіційно відкрита королем Георгом V. Пізніше ділянка довкола Брентфорда стала знана як «Золота миля», коли багато заводів перебазувалися туди, щоб скористатися хорошими транспортними шляхами. 1 січня 1929 року — Гранд-Джанкшн канал куплений Реджентс-канал і злився з іншими каналами, щоб сформувати канал Гранд-Юніон. 1965 відкриття естакади на автомагістралі М4 Дорога, відома зараз як Брентфорд Хай-Стріт, служила головною дорогою на південний захід Британії протягом багатьох сторіч, і навіть зараз, автомагістраль М4 і Велика Західна дорога проходять у 1,5 км на північ від початкової головної дорого через Брентфорд.
Місцеве самоврядування Брентфорд розвивався навколо давнього кордону між парафіями Ілінг і Ханвелл. Він був розділений між приходами Старий Брентфорд на сході в Ілінгу і Новий Брентфорд в Ханвеллі на заході. Старий Брентфорд був значно більшим.
Новий Брентфорд був вперше описаний як повітове місто Міддлсексу в 1789 р., оскільки це було місце виборів лицарів графства (або членів парламенту) з 1701 р.'Ealing and Brentford: Growth of Brentford', A History of the County of Middlesex: Volume 7: Acton, Chiswick, Ealing and Brentford, West Twyford, Willesden (1982), pp. 113–20 accessed: 30 May 2007Encyclopædia Britannica, 1911 Edition В 1795 році Новий Брентфорд (як було тоді) «вважався повітовим містом; але там не було ні ратуші, ні іншої громадської будівлі», що викликало подив, який залишається і донині.Brentford, The Environs of London: volume 2: County of Middlesex (1795), pp. 39–58 accessed: 30 May 2007
Боро Гоунслоу було утворене 1965 р. згідно з Актом Лондонського урядування 1963 року, в результаті злиття колишніх міських районів Брентфорд і Чизвик, Фелтем та Хестон і Айлворт (який мав статус боро, як і Брентфорд і Чизвик) Міддлсексу.
Економіка Allianz Cornhill Animal Health Best Foods , імпортер та дистриб'ютор харчових продуктів Barratt Homes Brompton Bicycle (штаб-квартира), виробник складаних велосипедів Carillion Datapoint (штаб-квартира) GlaxoSmithKline (штаб-квартира) Global Blue (раніше Global Refund) Global Blue EMC (лондонський офіс) E.M.Tool Designs (Ltd) (штаб-квартира) Heidelberg Graphic Equipment Ltd. (дочірнє підприємство Heidelberger Druckmaschinen AG) JCDecaux UK«Contact Us .» JCDecaux UK. Kraft Foods International (ЄС) Mapmechanics — GIS firm Miniweb Sega Europe (штаб-квартира)«Corporate .» Sky Tie Rack Corporate Neckwear WorleyParsons (лондонський офіс) Brentford Lock West
Пам'ятки
Сіон-Хаус Сіон-Хаус, лондонська резиденція герцога Нортумберленда, — це великий маєток і парк. Деякі з його сезонно болотистих земель тепер є заповідником. В маєтку є готель (Хілтон Лондон Сіон Парк), туристичний центр і садовий центр.
Сіонське абатство, знесене і замінене (з переробленими воротами) новим особняком, в Середні століття мало найбільшу монастирську церкву в Англії.
Розташування Сіонського абатства в парку було невідоме до археологічних досліджень на території у 2003 році (для телесеріалу «Time Team»); у 2004 році були виявлені фундаменти монастирської церкви. Вона була більшою, ніж Вестмінстерське абатство зараз, але наземних споруд не вціліло.
Лондонський будинок метеликів в Сіонському парку був інсектарієм, схожим на велику оранжерею, що містить метеликовий зоопарк. Відвідувачі могли побачити метеликів, що літають, годування і вихід з лялечок. Там теж була колонією великих мурах (разом з метеликами), невеликий вольєр тропічних птахів і невелика галерея рептилій, амфібій, комах і павуків. Договір оренди ділянки закінчився в жовтні 2007 року, і будинок метеликів закритий.
В Сіонському парковому будинку (знесений в 1953 році, не плутати з самим Сіон-Хаус) колись була «Академія Сіон Парк», де поет Персі Біші Шеллі виховувався у віці від 10 до 12 року, перш ніж перейти до Ітону. Зараз там депо Королівської Пошти. Ймовірно тут також жила Покахонтас під час її перебування у Брентфорді 1616–17 рр.
Брентфордський монумент
У 1909 році був встановлений монумент, зроблений з двох кам'яних стовпів, які використовувались як основа ліхтарів на старому Брентфордському мосту через канал Гранд-Юніон. Монумент присвячений чотирьом великим подіям в історії Брентфорда: ймовірному перетину Темзи Юлієм Цезарем у 54 р. до н. е.; Брентфордській раді короля Оффи Мерсійського в 781 р.; поразці король Канута Великого від короля Едмунда Залізнобокого в першій битві при Брентфорді у 1016 році; і другій битві при Брентфорді в 1642 році.
Церква Святого Павла
Побудована в 1868 році з кентського вапняку, церква Святого Павла є однією з двох нинішніх англіканських парафіяльних церков міста та його пам'ятка — її шпиль добре видно звідусіль. Архітектором церкви був Г.Френсіс. У 1959 і 1961 роках відповідно парафії церков Святого Георгія і Святого Лаврентія були приєднані до парафії церкви святого Павла.
Всередині церкви є картина місцевого художника Йоганна Цоффані «Остання вечеря Христа». Її спочатку планували встановити в церкві Святої Анни у К'ю, але місцеві мешканці були проти, і тому в 1887 році її встановили церкві святого Георга. Коли той храм був закритий у 1959 році, картина була перенесена на своє нинішнє місце у церкві святого Павла.
Церква Святої Віри Друга англіканська парафіяльна церква Брентфорда — церква Святої Віри, — це порівняно недавня будівля, побудована в 1906-7 роках. Її спроєктували у неоготичному стилі Дж. Ф.Бодлі і Д.Дж. Харе.
Церква святого Лаврентія