Метод високих тисків нагнітання (; , ) — гідродинамічний метод підвищення нафтовилучення із пластів під час заводнення, технологічна суть якого полягає у створенні високих тисків нагнітання води — між тиском розкривання та утворення тріщин у найслабкішому за механічною міцністю інтервалі пласта (нижньою межею його є гідростатичний тиск, що становить близько 0,4 від вертикального гірничого тиску) і тиском, який відповідає максимальній значині коефіцієнта охопленя пласта витісненням за товщиною, а перевищення його призводить до різкого збільшення тріщинуватості, утворення кількох великих тріщин (близький до вертикального гірничого тиску або трохи перевищує його).
Література
Качмар Ю. Д. Інтенсифікація припливу вуглеводнів у свердловину / Ю. Д. Качмар, В. М. Світлицький, Б. Б. Синюк, Р. С. Яремійчук. — Львів: Центр Європи, 2004. — 352 с. — Кн. І. Качмар Ю. Д. Інтенсифікація припливу вуглеводнів у свердловину / Ю. Д. Качмар, В. М. Світлицький, Б. Б. Синюк, Р. С. Яремійчук. — Львів: Центр Європи, 2004. — 414 с. — Кн. ІІ.