Кре́ців () — давнє українське село в Польщі, у гміні Тирява-Волоська Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Назва У 1977-1981 рр. село в ході кампанії ліквідації українських назв село було перейменовано на Сади ().
Розташування Село розташовується в Солених Горах.
Історія До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії, Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Добромильського повіту, у селі нараховувалось 424 мешканці та 100 мешканців у фільварку (майже всі греко-католики, за винятком кількох римо-католиків), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Добромильського повіту Львівського воєводства, в 1934-1939 рр. — у складі ґміни Кузьміна. На 1 січня 1939-го в селі з 740 жителів було 650 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 40 поляків і 30 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 18..
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Дрогобицької області у складі повітуУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі.
Українське населення було піддане етноциду — більшість виселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. та 20-25 травня 1947 року під час Операції Вісла решта 205 осіб депортована на понімецькі землі, так що в селі не залишилося жодного жителя.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква У 1784 р. в селі була зведена дерев’яна церква Богоявлення Господнього на місці попередньої. У 1936 р. парафія передана до Бірчанському деканату. В 1926 році розширена. Після виселення українців використовувалась під склад. У 1980 р. церква зруйнована польською владою в рамках акції «естетизації території».
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Посилання
Апокриф руський