Метод двох розчинів (; , — метод геофізичного дослідження свердловин, який використовується для виділення тріщинуватих порід-колекторів і оцінки тріщинної пустотності, оснований на значній зміні питомого опору тріщинуватих порід при зміні солоності промивної рідини і характеризується достатньою ефективністю при додержанні мінімальних строків проведення вимірів і оптимальному порядку зміни розчинів в кожному конкретному випадку.
Див. також Методи в геології та гірництві
Література