Хрущ мармуровийПрирода острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — вип. 2. — С. 117 (Polyphylla fullo) — великий жук підродини хрущів. Темні надкрила вкриті світлими плямами, що надають жуку мармурового забарвлення. Личинка розвивається в ґрунті від 2 до 5 років, рослиноїдна. Поширений у Європі та Північній Африці. На півдні ареалу личинки завдають шкоди сільському господарству, підгризаючи корені культурних рослин, натомість на північних межах ареалу вид стає рідкісним, а тому охороняється.

Опис Тіло буро-чорне чи брунатне, кремезне, довжиною 2,5-4,5 см. На передньоспинці білі лусочки зібрані в поздовжні смуги. На надкрилах згори розташовані білуваті чи жовтуваті плями неправильної форми, через це забарвлення жука нагадує поверхню мармуру. Черевце вкрите густими сірими волосками.

Антени іржаво-брунатні, складаються з 10 члеників, 3-й членик подовжений. Булава антен у самця з 7 вигнутими лопатями, дуже велика, у самиці з 5, дрібніша.

Передні гомілки зі шпорою на внутрішньому боці, у самця мають 2 зубці, у самиці 3. Стегна задніх ніг у самиці майже в 2 рази ширші за такі самця та трохи коротші.

Спосіб життя Зустрічається на піщаних ґрунтах, які добре прогріваються, у заплавах річок, на лісових вирубках. Жуки трапляються все літо, здебільшого літають самці, зазвичай увечері. Вдень часто закопуються в ґрунт.

Самиця відкладає одну кладку розміром 25-40 яєць на глибину 10-20 см. Яйця білі, сферично-видовжені, приблизно 3 на 4 мм. З яєць з другої половини липня до кінця серпня виходять личинки, які розвиваються у ґрунті 4-5 років на півночі ареалу (Україна) чи 2-3 роки на півдні (Туреччина). Личинки білі, вигнуті, товсті, з 6 жовтими ногами та червоно-бурою головою. Останній членик черевця несе 2 коротких ряди шипиків. Досягають у довжину 7,5 см. Личинки живляться коренями дерев та кущів — сосни, буку, дуба, плодових порід, винограду тощо. Можуть перегризати корені до 5 см у товщину, живляться також і сухими коренями.

Жуки поїдають листя бука, тополі, робінії та інших дерев, хвоєю сосни, також можуть живитися листям винограду.

Зимують імаго, личинки 2-ї чи 3-ї стадії на глибині 0,5-1,5 м.

На личинках хруща мармурового паразитують декілька видів ос-сколій, зокрема і кольпа Клюге. Також серед паразитів личинок мармурового хруща мухи Sarcotachina subcilindria і Microphthalma disjuneta Wild. Личинок також поїдають дикі та свійські свині. Личинки є проміжним хазяїном для паразитичних скреблянок Macracanthorhynchus.Чеботарев Р. С. Эпизоотиология инфекции Macracanthorhynchus у свиней в Полесье и в лесостепной зоне Украинской ССР. Труды научно-исследовательского Ветеринарного института. 1960, Том 1, с.196-200

Якщо жука взяти в руки чи потурбувати іншим способом, то він тертям черевця по надкрилам видає характерний рипучий звук.

Поширення та підвиди Відомий з більшої частини південної та центральної Європи: від Португалії до України, європейської частини Росії та Туреччини. На півночі до Нідерландів, Данії та Литви.Polyphylla (Polyphylla) fullo (Linnaeus, 1758). Fauna Europaea Також зустрічається на Близькому СходіS. Al-Qura'n. Pollen characteristics of three Papaver species and the observation of Polyphylla fullo as the main pollen collector. Pakistan Entomologist. Vol. 32, No.2, p. 116—124, 2010 ISSN 1017—1827 та у Північній Африці.

В Україні поширений номінативний підвид по всій територіїВ. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44..

Загалом виділяють 3 підвидиPolyphylla fullo. BioLib: Polyphylla fullo algirana Brenske, 1896 Polyphylla fullo fullo Polyphylla fullo macrocera Reitter, 1891

Хрущ мармуровий і людина Хрущ мармуровий є одним з 14 видів жуків, які згадуються у творі «Природнича історія» давньоримського натураліста Плінія Старшого.John Scarborough. Some Beetles in Pliny's «Natural History». The Coleopterists Bulletin, Vol. 31, No. 4 (Dec., 1977), pp. 293—296

Личинка хруща пошкоджує корені винограду, особливо шкодить чубукам. Кількість личинок жуків у південних областях України може досягати 10-12 на квадратний метр, і вони здатні лише за одне літо повністю знищити молоді насадження винограду. На півдні Туреччини є серйозним шкідником полуниці, мигдалю, яблунь, слив, вишень, картоплі, газонних покрить тощо. У Центральній та Західній Європі роль хруща мармурового як шкідника сільгоспкультур порівняно з іншими видами хрущів станом на 2005 рік була незначною.

Для боротьби з личинками хрущів використовуються хімічні інсектициди, а також розробляються біологічні методи з застосуванням Дослідження з хімічної боротьби з мармуровим хрущем проводив український ентомолог Зіновій Голов'янко. Також для ураження личинок були випробовані паразитичні ентомофторальні гриби.

Втім, у Башкортостані та Литві чисельність хруща мармурового невелика, він знаходиться на межі ареалу, тому шкоди не завдає, але включений до Червоної книги та до Червоного списку Литви у статусі рідкісного виду.

Див. також

Хрущ білий Хрущ волохатий Хрущ травневий

Галерея

Примітки

Джерела