Гірнича промисловість Гани — важлива частина промисловості і загалом економіки Гани.

Загальна характеристика

Основні її підгалузі — видобуток золота, алмазів і бокситів, марганцевої руди. Золотодобувна галузь. Протягом більшої частини ХХ ст. золото було другим в експорті (після какао-бобів). На початку 1990-х років в золотодобувну промисловість були направлені значні інвестиції, експорт золота вийшов на 1-ше місце. У 1996 виробництво золота в Гані перевищило 1,6 млн тройських унцій (36% загальної вартості експорту). Більшу частину ганського золота дають багаті родовища в районі Обоасі, які розробляє компанія «Ashanti Goldfields Corporation», що знаходиться в спільній власності уряду Гани і британської багатонаціональної гірничодобувної корпорації «Лонро».

Окремі галузі Золотодобувна галузь

На початку XXI ст. за видобутком золота Гана займає 2-ге місце в Африці. Основні продуценти золота (див. табл. 2): Ashanti Goldfields Co. (AGC) – 528 451 унція (2001), Resolute Amansie Ltd – 108 828 унцій (2001), Abosso Goldfields Ltd – 302 563 унцій (2001), Gold Fields Ltd – 504 278 унцій (2001), Bonte Gold Mines Ltd – 65 293 унцій (2001), Bogoso Gold Ltd (BGL), Obenemase Gold Mines Ltd., Prestea Gold Resources (PGR) та інші [Mining Annual Review 2002].

Компанія Гани Ashanti Goldfields експлуатує в Гані 4 золотодобувних підприємства і по одному в Гвінеї, Танзанії і Зімбабве. Видобуток компанією Au за 2001 р. становив 51,01 т у порівнянні з 49,14 т у 2000 р. На провідному підприємстві Tarkwa в Гані після придбання компанією ПАР Gold Fields суміжних підприємств Damang і Teberebie запаси руди збільшилися до 248,8 т, а ресурси до 622,1 т. У 2002 р. на об'єднаному підприємстві збільшено видобуток Au до 28,0 т/рік [World Gold (Gr. Brit.). - 2002. - 5, № 3. - Р. 5].

У межах золоторудного поясу Бібіані нині (2002 р.) розробляється однойменне родовище і намічається до експлуатації нове золоторудне родовище Чірано.

У 2002 році почав роботу кар'єр на Au-родовищі Богосо (Bogoso), компанія Bogoso Gold Ltd., який буде розробляти окиснені руди родовища. Зруденіння приурочене до потужної регіональної системи крутоспадних зон розсланцювання – т.зв. зони Ашанті. Родов. є одним з численних рудоносних ділянок, локалізованих в рудному полі Престеа. Загальні запаси руди (С1+С2) на кінець 2001 року — 28.5 млн т із вмістом Au 3.14 г/т або загальних запасів золота 89.5 т. В т.ч. окиснені руди - 16.5 млн т руди (46 т золота). Ресурси категорії inferred (P1) становлять 6.7 млн т руди і близько 19 т золота. Окиснені руди будуть розроблятися кар'єром Plant North до 2006 р. з продуктивністю 4-5 млн т руди на рік і отриманням 10-13 т золота. Кінцевими проєктними відмітками кар'єру є: довжина — 1 км, ширина — 250 м і глибина — 120 м. Первинні руди будуть розроблятися шахтним способом до 2012-2013 рр. з продуктивністю до 6-7.5 т золота на рік. Після відробляння родовища Богосо в експлуатацію будуть залучені суміжні рудоносні ділянки [African Mining. 2002. V.7, № 4]. Планується розробка Au-родов. Чірано (Chirano), підтверджені запаси якого у 2002 році становлять 12.8 млн т руди із вмістом Au 2.25 г/т, або 28.8 т золота. Запасів досить для відробляння їх кар'єром протягом 6,5 року з отриманням на рік близько 4.4 т золота. Вилучення золота з окиснених руд досягає 95%, а з первинних - 91%, при цьому 35-40% золота планують добувати гравітаційними методами [Mining Journal. 2003. V.340].

Таблиця 2. – Динаміка видобутку золота компаніями Гани, кг.

Компанії 1999 2000 2001 Ashanti Goldfields Co. (AGC)

Obuasi

Ayanfuri

Iduapriem

Bibiani

Asikam

Teberebie/GAG   23 114 1 381 4 976 8 146 34

19 937 1 132 5 191 8 514

839   16 437 358 6 380 7 871

- Ashanti загалом 37 651 35 613 31 047 Teberebie 8 578 917 - Bogoso Gold Ltd (BGL) 4 164 3 380 2 710 Маломасштабні видобувні підприємства 4 069 4 531 5 773 Dunkwa Continental 1 - - Bonte Gold Mines Ltd 1 498 2 119 2 031 Gold Fields Ltd 7 956 11 271 15 685 Prestea Sankofa 357 371 257 Barnex Prestea - - - Resolute Amansie Ltd 4 173 4 174 3 385 Abosso Goldfields Ltd 9 446 10 276 9 411 Midras Mining Ltd - 79 - Ghana Consolidated Diamond - 11 41 Prestea Gold Resources (PGR) 894 742 390 Satellite Goldfields Ltd 2 709 3 039 2 171 Загалом 81 496 76 522 72 902

Алмазодобувна галузь

Видобуток алмазів в Гані в 2002 р. склав 993 тис. кар. (870 тис. в 2001 р.), в грошовому вираженні 20.7 млн дол. (18.5 млн в 2001 р). Динаміка видобутку алмазів на межі ХХ-XXI ст. стабільно позитивна. Алмази експортують г.ч. в Бельгію та Ізраїль. Гана планує постачати сировину для індійської гранильної промисловості [Rapaport TradeWire]. За іншими даними видобуток алмазів у Гані в 2001 р склав 1 169 632,66 карат, що на 33.21% більше, ніж у 2000 р [Mining Annual Review 2002].

На міжнародному алмазному ринку Гана віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага (що, зокрема, пояснює великі розбіжності у даних щодо власного алмазного видобутку Гани). Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.

Таблиця 3. – Динаміка видобутку алмазів, бокситу та марганцю в Гані.

Корисні копалини 1999 2000 2001 GCD Diamonds (карат) 207 289 191 460 196 600 Малі та середні видобувні підприємства (карат) 476 744 686 551 973 033 Загальний видобуток алмазів (карат) 684 033 878 011 1 169 633 Боксити (т) 355 263 503 825 678 446 Марганець (т) 611 500 895 339 813 329<span lang=UK style='font-size:8.0pt;font-family:Arial;color:black;layout-grid-mode:line'> 

Інші корисні копалини

Крім золота і алмазів, в Гані в незначних обсягах добувають боксити і марганець. Основні добувні запаси бокситів і марганцю зосереджені в Західній області. Місцеве значення має розробка вапняку, що використовується для виробництва цементу. На півночі і заході країни розвідані невеликі поклади залізняку, які через низьку якість не розробляються. Гана відчуває дефіцит родовищ основних металів і викопного палива.

Див. також

Корисні копалини Гани Геологія Гани Історія освоєння мінеральних ресурсів Гани Економіка Гани

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.