Геологічна будова Гвінеї, розташованої в межах Західно-Африканського кратону, відображає тривалу та складну еволюцію земної кори, яка охоплює понад три мільярди років. Основу її літосфери формує архейський Леоно-Ліберійський масив, представлений граніто-гнейсовими комплексами та зеленокам'яними поясами. Подальші тектонічні рухи, палеозойський седиментогенез та мезозойський магматизм зумовили унікальну металогенічну специфіку регіону. Поєднання давніх ендогенних процесів та інтенсивного кайнозойського латеритного вивітрювання призвело до формування найбагатших у світі родовищ бокситів, високосортних залізистих кварцитів та золота.
Геологічна будова
Гвінея розташована на заході Африканської платформи. На її території виділяється Ліберійський щит, в центральній частині країни — південний борт синеклізи Тауденні і прогин Рокел, на заході — Західно-Ґвінейська синекліза.
Ліберійський щит складений утвореннями архею і ниж. протерозою. З залізистими кварцитами архею пов'язані великі метаморфогенні родов. залізних руд.
Південний борт синеклізи Тауденні утворений пологими протерозойськими карбонатно-теригенними товщами, до яких приурочені родов. вапняку.
Прогин Рокел виконаний протерозойськими, зім'ятими в складки карбонатно-теригенними осадами і ефузивами; є метаморфічні породи серед яких присутні гематитові руди; зустрічаються долерити.
Західно-Ґвінейську синеклізу складають породи ордовика, силуру і девону. Серед пісковиків ордовика локалізуються вияви марганцю, в девонських і силурійських породах — дрібні родовищ. осадових залізних руд. Кайнозойські відклади (глини, суглинки, піски і галечники) розвинені на Атлантичному узбережжі (морські тераси, пляжі, коси) і по долинах річок.
До прибережно-морських утворень приурочені невеликі розсипи циркону, ільменіту, рутилу, монациту, каоліну, вияви лігнітів і фосфоритів, до алювію річкових терас — розсипи золота і алмазів.
З ранньопротерозойським магматизмом пов'язані корінні родов. золота, з пізньомезозойським — кімберлітові дайки і трубки, деякі з промисловим вмістом алмазів.
Широко розвинені дуніти, габро-норити, долерити мезозойського, рідше палеозойського віку. Повсюдно поширені мезокайнозойські кори вивітрювання з великими родовищами бокситів, залізних руд, а також руд нікелю і хрому.
Див. також
Географія Гвінеї Економіка Гвінеї Гідрогеологія Гвінеї Корисні копалини Гвінеї Історія освоєння мінеральних ресурсів Гвінеї Гірнича промисловість Гвінеї
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Guinea: Mining Potential. CPDM (Centre of Mining Promotion and Development), Ministére des Mines, de la Géologie et de l᾽Environment (MMGE), 1-16; Conakry. Coulibaly, S. (1992): Industrial minerals of Guinea. — Industrial minerals 296, 141–143; London. Villeneuve, M. (1989): The geology of the Madina-Kouta basin (Guinea-Senegal) and its signiicance for the geodynamic evolution of the western part of the West African Craton during the Upper Proterozoic period. — Precambrian Res. 44, 305322; Amsterdam. Kone, J. (1969): Die Lagerstätten nutzbarer Mineralien und der Bergbau in der Republik Guinea.Bergakademie 21 (8), 463–465; Leipzig. Millot, G. & Dars, R. (1959): L'archipel des Iles de Los: une structure annulaire sub-volcanique en Guinee. — Notes Serv. Geologique Prosp. Mineralogique 2, 47-56: Dakar. Lacroix, A. (1911): Les syenites nephelenitiques de l᾽Archipelago de Los et leurs mineraux. — Nouvelles Arch. Nat. Hist. 3, 1-162; Paris. Lacomme, A., Delor, C., Costea, A., Egal, E., Feybesse, J.-L., Iliescu, D., Lahondere, D., Goujou, J.-C., Thieblemont, D. & Thevenfaut, H. (1999): Carte Geologique de la Guinee a 1/500,000. — Ministere Mines, Geologie, l᾽Environment, l᾽appui technique BRGM, Aide et Cooperation francais. </div>
Посилання