Гондурас — північноамериканська країна, що знаходиться на півдні континенту . Загальна площа країни 112 090 км² (103-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 111 890 км², а на поверхню внутрішніх вод — 200 км². Площа країни у 3,5 рази більша за площу Одеської області України.

Етимологія Офіційна назва — Республіка Гондурас, Гондурас (). Назва країни походить від іспанської назви мису на північному узбережжі — Ондурас (), що означає глибини. Назву дав 1502 року Христофор Колумб під час четвертої експедиції до Вест-Індії. Пізніше ця назва в формі Гондурас була поширена на усе узбережжя, а 1821 року, після проголошення незалежної держави, й на всю країну.

Географічне положення Гондурас — північноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на заході — з Гватемалою (спільний кордон — 244 км), на південному заході — з Сальвадором (391 км), на сході — з Нікарагуа (940 км). Загальна довжина державного кордону — 1575 км. Гондурас на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану; на півдні водами затоки Фонсека Тихого океану. Загальна довжина морського узбережжя 823 км, з них на узбережжя Карибського моря припадає 669 км, на узбережжя затоки Фонсека — 163 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — природні межі, або до 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Час

Час у Гондурасі: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Сейсмічність

Сейсмічність Гондурасу — характеризується досить високою інтенсивністю, відповідно в межах території країни та прилеглого Карибського моря спостерігаються часті і сильні землетруси.

Вулканізм

Рельєф

Середні висоти — 684 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Сьєрро-Лас-Мінас (2870 м). У рельєфі Гондурасу переважають гори (висотою до 2800 м). Високі гірські масиви з крутими схилами підіймаються від самого кордону з Сальвадором, досягаючи в західній частині країни відміток понад 2700 м. Глибока тектонічна долина розтинає гірську область з півночі на південь, від гирла річки Улуа до затоки Фонсека. Її довжина від карибського узбережжя до затоки становить 280 км, а найвища точка її днища, що маркує внутрішньо-долинний вододіл басейнів двох океанів, досягає 940 м над р.м.

У гірській області зустрічаються міжгірні западини; їх днища з пологим хвилястим рельєфом лежать на 600—1500 м вище за р.м.

На півдні країни поширені покривала вулканічних лав і попелів; на півночі і сході їх потужність зменшується.

В області, що прилягає до карибського узбережжя, переважають широтні хребти в крутими схилами і гострими гребенями. Один з таких хребтів, Сьєрра-де-Мерендон, відділяє розташовану на території Гватемали долину річки Мотагуа від низовини, по якій протікає річка Улуа; ця низовина шириною бл. 40 км тягнеться майже на 100 км від берега Карибського моря.

На іншій частині узбережжя вузькі долини річок затиснуті між хребтами висотою від 450 до 1500 м над рівнем моря. Найбільша низовина — заболочений Москітовий берег з величезною лагуною Каратаска знаходиться на північному сході країни і продовжується далі на південь на території Нікарагуа.

Узбережжя

Острови

Клімат

Територія Гондурасу лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.

Гондурас є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 95,93 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 900 км² зрошуваних земель.

Річки

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Найбільші річки: Улуа, Агуан, Патука, Коко.

Озера

Болота

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинність

Тваринний світ

Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області.

Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті, але не сильні землетруси; руйнівні урагани і повіді на узбережжі Карибського моря.

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Надра Гондурасу багаті на ряд корисних копалин: золото, срібло, мідь, свинець, цинк, залізну руду, сурма, кам'яне вугілля.

Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 95,93 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 900 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Гондурасу (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,8 %, орні землі — 9,1 %, багаторічні насадження — 4 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 15,7 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 45,3 %; інше — 25,9 %.

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: швидкі темпи урбанізації; знеліснення, як результат лісозаготівель та розширення сільськогосподарських земель; швидку деградацію земель і ерозію ґрунтів через неконтрольоване введення в сільськогосподарську експлуатацію непридатних для цього земель; забруднення важкими металами гірничими підприємствами головних водойм країни.

Гондурас є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD); Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC); Кіотського протоколу до Рамкової конвенції; Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD); Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів; Конвенції з міжнародного морського права; Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів; Монреальського протоколу з охорони озонового шару; Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL); Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років; Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Гондурасу можна розділити на райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

Див. також Північна Америка Центральна Америка

Примітки

Література

Українською

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6

Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Маринич О. М., Шищенко П. Г., Пащенко В. І. Фізична географія світу : Підручник. — К. : Вища школа, 2002. — 463 с. — ISBN 966-642-018-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1

Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8

Англійською

Російською Гондурас //

Гондурас //

Посилання

Гондурас, Республіка Гондурас / І. Б. Даценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-30775

 — карти ґрунтового покрову Гондурасу.