Монятичі () — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — (2011).
Назва На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села походить від руського імені Монята.
Історія
Згідно з Географічним словником Польського Королівства від 1921 року, Монятиче — це село в Грубешівському повіті, згадане в документі 1453 року.
1531 року вперше згадується православна церква в селі.
За переписом населення 1578 року, село мало 8,75 ланів (147 га) орної землі.
Згідно з переписом 1827 року, воно мало 63 будинки та 381 мешканця, У 1890 році в гміні Монятиче проживало 4818 мешканців. З них 3313 були православними, 1452 католиками та 46 євреями..
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 750 вірян.
У селі Монятичі знаходилась власна адміністрація, дві корчми, школа, два млини, фільварок, 141 людина мала роботу поза сільським господарством.
У 1921 році воно мало 81 будинок та 643 мешканців, включаючи 380 поляків, 4 євреїв та 259 українців..
У 1945 році з Монятич було депортовано до України 120 сімей. У селі була українська поліція, але після 1944 року лише троє людей належали до УПА, а склад зі зброєю було виявлено лише під час розбирання дзвіниці церкви після 1947 року. Тоді ж розібрали в Монятичах православну церква Святого Архангела Михаїла.
Під час проведення операції «Вісла» в період 20-25.06.1947 року з Монятич, було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 3 людей, залишилося 398 людей національності польської, а також залишилося 12 людей української національності зі змішаних родин.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки