Туре́цький Поті́к — річка в Україні, у Покутсько-Буковинському Прикарпатті, ліва притока Пруту (басейн Дунаю).
Також відома як Сня́тинка, Кула́чин або Коло́чин. Станом на листопад 2024 року була висохлою поблизу Августдорфа. Опис Довжина річки приблизно 8 км . Формується з багатьох безіменних струмків.
Бере початок на південному сході від села Стецева, тече переважно на південний схід поблизу колишньої німецької колонії Августдорф, і протікаючи східним передмістям Снятина (Кулачин) в селі Оршівці впадає в річку Прут, ліву притоку Дунаю.
Є природньою межею між історичними регіонами Буковина й Покуття, та збігається з адміністративним кордоном між Івано-Франківською і Чернівецькою областями. Ігор СКОЧИЛЯС. Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV–XVIII століттях (історико-географічний аспект). С. 306
Річку перетинає автомобільна дорога . Історичні дані До 1504 річка мала назву Колочин або Кулачин (від топоніму Кулачин - приміське село, приєднане (1978) до Снятина, сьогодні південно-східна околиця міста).Кулачин, Снятинський район, Івано-Франківська область
Під такою назвою згадується в багатьох грамотах молдавських господарів (грамота Стефана Великого 1490 року) та міжнародних договорах (1433 року) про розмежування територій між Молдавським князівством та Польським королівством, Молдавською та Галицькою митрополіями.
У документах поч. XVI ст. зустрічається назва Сня́тинка.Після потрапляння Молдавського князівства у васальну залежність від Османської імперії (1513) закріплюється гідронім — Турецький потік.Ігор СКОЧИЛЯС. Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV–XVIII століттях (історико-географічний аспект).
Примітки
Джерела Кордуба М. Молдавсько-польська границя на Покутю до смерти Стефана Великого // Науковий збірник, присвячений проф. М. Грушевському учениками й прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці у Галичині (1894–1904). — Львів, 1906. — С. 2.
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 575