Ю́рій Анато́лійович Карма́зін (21 вересня 1957, м. Звенигородка, Черкаська область — ) — український юрист, політичний діяч, Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликання.
З травня 1999 — голова Партії захисників Вітчизни. З липня 2001 — співголова Народно-патріотичного об'єднання «За Україну». Радник Президента України (липень — серпень 2007). Заслужений юрист України (1996). Державний радник юстиції 3 класу.
Біографія Народився 21 вересня 1957 року у м. Звенигородці Черкаської області.
Освіта: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, юридичний факультет (1976—1981), юрист.
1974 — липень 1976 — робітник Смілянського міськпобуткомбінату.
1976—1981 — студент Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.
Грудень 1980—1982 — помічник прокурора Центрального району міста Одеси.
1982—1984 — помічник прокурора Одеської області.
1984—1985 — заступник спеціального прокурора Одеської області.
Листопад 1985 — серпень 1992 — прокурор Приморського району міста Одеси.
З липня 1992 — суддя Одеського обласного суду.
З липня 1994 — голова слідчої комісії в справі АСК «Бласко».
Політична діяльність Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998. Обрано у Приморському виборчому окрузі № 299, Одеської області, висунутий трудовим колективом. На час виборів: суддя Одеського обласного суду, позапартійний. У першому турі: явка виборців склала — 56,3 %, «за» проголосували — 15,17 %. У другому турі: явка — 52,1 %, «за» — 60,29 %. 23 суперники (основний — Анатолій Вассерман).
З січня 1996 — заступник голови Одеської обласної організації Конгресу української інтелігенції.
Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002. Обрано у виборчому окрузі № 134, Одеської області. Явка — 65,0 %, «за» проголосувало 40,0 %. Обрано з 19 претендентів. На час виборів — народний депутат України. Член фракції «Громада» (травень 1998 — лютий 2000), позафракційний (лютий — липень 2000), член групи «Солідарність» (з липня 2000). Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 — лютий 2000), голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з лютого 2000).
Кандидат у Президенти України на виборах 1999. У першому турі отримав 90793 голосів виборців (0,35 %) — 10-е місце серед 13-и претендентів.
Обирався депутатом Одеської обласної ради народних депутатів; двічі — депутатом Приморської районної ради народних депутатів міста Одеси.
Член юридичної служби Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» (лютий 2001).
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006) від виборчого блоку політичних партій «Блок Віктора Ющенка „Наша Україна“», № 17 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (15 травня 2002 — 7 вересня 2005), фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з 7 вересня 2005). Голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства та його відповідності міжнародному праву Комітету з питань правової політики (з 12 червня 2002).
Був членом фракції «Наша Україна» до травня 2006 року. На виборах 26 березня 2006 року балотувався в народні депутати України від «Блоку Юрія Кармазіна», № 1 в списку. До Парламенту — не потрапив (Блок набрав 0,65 % голосів виборців).
Крім участі у виборах до Парламенту, на виборах 26 березня 2006 року, Юрій Кармазін також був кандидатом на посаду міського голови м. Києва від «Блоку Юрія Кармазіна» — отримав 4-те місце із 5,45 % голосів виборців.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 58 у списку. На час виборів: голова Партії захисників Вітчизни. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (з 23 листопада 2007). Перший заступник голови Комітету з питань правосуддя (з 26 грудня 2007).
У виборах до Парламенту 2012 року — участі не брав, оскільки ЦВК відмовив йому у реєстраціїЦИК отказался регистрировать Кармазина кандидатом в депутаты , Лига-Новости.
У 2005 році Юрій Кармазін в інтерв'ю газеті «Бульвар» заявив, що виступає проти прем'єр-міністра Януковича, і в одній країні з ним жити не стане. У тому ж інтерв'ю він розповідав, як йому явилася вища сила, яка надала йому інструкції для подальшої діяльностіЮрий Кармазин: «Уже при новой власти мне передали, что я заказан…» «БУЛЬВАР ГОРДОНА», № 12 (12) 2005, ИЮЛЬЮрий Кармазин: «Представьте, четыре утра, тишина дикая, и в этой тишине я чувствую хруст собственного позвоночника…» газета «Факты» от 24 июня 2005 года.
У лютому 2016 року Кармазін став одним з організаторів руху «Революційні праві сили»Кто устраивает Майдан-3. Вожди Революционных правых сил «Страна.ua», 21.02.2016, які намагалися організувати «Третій майдан» та закликали до повалення чинної влади.
У січні 2018 року Юрій Кармазін провів пресконференцію, на якій надав документи, що начебто підтверджують зв'язок між компанією ICU та американським фінансистом, заступником голови інавгураційної комісії Дональда Трампа Еліотом Броуді. У компанії ICU спростували цю інформацію та подали на Кармазіна до суду за наклепАдвокат ICU: Юрию Кармазину грозит срок за клевету «rbc.ua», 07.06.2018. Лише у квітні 2021 року, за повідомленням пресслужби компанії ICU стало відомо, що Верховний суд залишив в силі постанову Північного апеляційного господарського суду, який визнав вину громадської організації «Інститут Права і Суспільства» (президент і співзасновник — Юрій Кармазін) в поширенні інформації про групу ICU.
У травні 2018 року Ю. Кармазін був обраний так званим гетьманом козацтва всієї України.10 фактів з життя «гетьмана» Юрія Кармазіна, який знову хоче бути президентом , Еспресо, 12 лютого 2019Бывший нардеп провозгласил себя гетманом на радость соцсетям «fakty.ua», 21.02.2016Комерційне козацтвоЮРІЯ КАРМАЗІНА ОБРАНО ГЕТЬМАНОМ КОЗАЦТВА ВСІЄЇ УКРАЇНИ
11 березня 2022 року, через власний канал на YouTube, звернувся до Президента України Володимира Зеленського з вимогою називати війну війною та прийняти проект закону 7114 Про оголошення стану війни, згідно з пунктом 19 статті 106 Конституції України.
Був одружений, виховав двох доньок (1982 та 1998 років народження). Помер 9 листопада 2022 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 27а).
Благодійна діяльність В 1987—1991 роках надавав значну допомогу у правовому захисті і в забезпеченні приміщеннями ряду благодійних установ першої в СРСР неурядової благодійної організації — Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза «Спешите делать добро!». — Журнал «Работница», № 3 от 1989 р. стор. 1 ; стор. 2 «Фонд имени доктора Гааза». — Газета «Неделя», № 49 от 1989 р. «Люди, деньги, совесть». — Журнал «Охрана труда и социального страхования» № 7 от 1990 р. «Философия достоинства, свободы и прав человека»". — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: ISBN 978-966-611-679-9«Портрет правозащитника в социальном интерьере» — газета «2000», № 9 за 2.03.2016 г. .
Статистика За статистикою, Юрій Кармазін був найактивнішим депутатом Верховної Ради 4-го скликання за такими показниками: кількість виступів з місця — 1073 (при тому, що середньостатистичний показник депутатів 4-го скликання становив ~40 виступів); кількість виступів з трибуни — 1093 (проти середньостатистичних ~28 виступів); кількість депутатських запитів — 901 (проти середньостатистичного ~31 запита).
За статистикою 6-го скликання на 25 серпня 2011: кількість виступів з місця — 2218; кількість виступів з трибуни — 564; кількість депутатських запитів — 343.
Нагороди Заслужений юрист України (1996). Почесний працівник прокуратури України. Почесна відзнака Голови Одеської обласної державної адміністрації.
Примітки
Посилання Верховна Рада України 2-го скликання Верховна Рада України 3-го скликання Верховна Рада України 4-го скликання Верховна Рада України 6-го скликання Політична Україна сьогодні Партія Захисників Вітчизни