Однозначність або моносемія ( — «однозначність») — наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) одного значення.
Однозначність: властивість за значенням однозначний; точна визначеність того, що слідує, випливає з чого-небудь; зумовленість, неминучість; визначеність смислового змісту, виключення різних тлумачень, розуміння; у математиці, фізиці — непорушність фізичного закону; один варіант, одне рішення, одна можливість.
Антонімічний термін — багатозначність.
Див. також Умови однозначності
Джерела Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985. — 360 с. Єрмоленко С., Бибик С., Тодор О. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За редакцією С. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с. Кобозева І. М. Лінгвістична семантика. — М., 2000.
Посилання
§ 16. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова // Цимбал Н. Сучасна українська літературна мова з практикумом : Навчальний посібник / Наталія Цимбал. — Умань: ООП Жовтий О. О., 2015. — 399 с.