Ни́жня ма́нтія Землі́ (, ; ) — частина мантії, розташована на глибині від 800–900 км до 2900 км, між верхньою мантією Землі і ядром Землі.
Складена перовськітоподібною фазою (Mg, Fe) SiO3 (бріджманіт), на частку якої припадає близько 70% її об"єму, та магнезіовюститом (Mg, Fe) O — близько 20%, решту 10% складають стишовіт і оксидні фази, що містять Ca, Mg, K, Al, Fe.
На цих глибинах під дією великого тиску відбувається перекристалізація породотвірних мінералів у інші, щільніші. Так, експериментально показано, що при тиску, який відповідає 1000 км, структура піроксену стає ільменітовою, а шпінель та інші мінерали набувають нової, щільнішої структури. Густина речовини нижньої мантії Землі згідно з розрахунками становить 5,5-5,8 г/см3.
Див. також
Мантія Землі Верхня мантія Землі
Література