Пе́не ( ), польська назва Пяна ( — «Піна»Komisja Standaryzacji Nazw Geograficznych poza Granicami RP: Nazewnictwo geograficzne świata. T. 12: Europa Część II. Warszawa: Główny Urząd Geodezji i Kartografii, 2010, s. 153. ISBN 978-83-254-0825-1.) — річка в сучасній Німеччині, у землі Мекленбург-Передня Померанія. Одне з трьох гирл річки Одри. Іншими гирлами є Дзівна та Свіна. Назва річка походить від , утвореного від *pěna («піна»)Paul Kühnel: Die slavischen Ortsnamen in Meklenburg. In: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde. Bd. 46, 1881, , S. 3–168, hier S. 105: Pyana (altsl. pêna Schaum; poln. piana) adj. § 21: «der schaumige (Fluß)».. Найбільші населені пункти вздовж течії — Деммін, Анклам.
Витік утворюється річками Вестпене й Остпене, що впадають в озеро Куммеровер-Зее, звідки витікає вже річка Пене. Впадає в протоку Пенештром (поблизу Щецинської затоки).
Долина річки Пене є найзаболоченішою місцевістю у Центральній ЄвропіPeenetal / Peene-Haff-Moor at www.bfn.de..
Раніше по цій річці мешкали слов'янські племена Союзу велетів (лютичі) — від сходу ратари і доленчани, хижани і черезпеняни із заходуMały słownik kultury dawnych Słowian. Lech Leciejewicz (red.). Warszawa: Wiedza Powszechna, 1988, s. 125. ISBN 83-214-0499-5..
Примітки
Джерела Piana w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. VIII, Str. 42: Perepiatycha — Pożajście. Warszawa 1887.
Посилання
Басейн Пене