Самгородоцький райо́н — колишній район Бердичівської округи, Вінницької області.
Історія Утворений як Самгородський район 7 березня 1923 року з центром у с. Самгородок в складі Бердичівської округи Київської губернії на базі Самгородоцької та Спичинецької волостей Бердичівського повіту.Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини» Район мав площу площу 403,6 км², населення 30861 чол., до складу району входило 17 сільських рад, усього було 49 населених пунктів.
17 червня 1925 року район було ліквідовано, територія увійшла до складу Козятинського району.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
1939 р. було відновлено Самгородоцький район у складі Вінницької області.
Під час німецької окупації район входив до Козятинської округи.
Ліквідований 28 листопада 1957 з віднесенням території до Козятинського району.
Адміністративний поділ Станом на 1.9.1946 р. район поділявся на 24 сільські ради: Блажіївська, Великостепська, Вівсяницька, Вікторівська, Воскодавинська, Губинська, Дубово-Махаринецька, Журбинецька, Збаразька, Зозулинецька, Йосипівська, Кордишівська, Королівська, Лозівська, Лопатинська, Миколаївська, Михайлівська, Муховатська, Прушинська, Рубанська, Самгородоцька, Сошанська, Флоріянівська, Широко-ГребельськаУкраїнська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. К., Українське видавництво політичної літератури, 1947.
Примітки
Література