Райнгард Ґенцель (; 24 березня 1952, Бад-Гомбурґ, ФРН) — німецький науковець-астрофізик, доктор філософії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2020 року.
Життєпис Вивчав фізику в Боннському університеті. У 1975 році закінчив Боннський університет. У 1978 році захистив дисертацію доктора філософії в Боннському університеті, і того ж року захистив дисертацію з радіоастрономії у Радіоастрономічному інституті Макса ПланкаCurriculum-vitae , website of the Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik. Потім працював у США в Гарвард-Смітсонівському астрофізичному центрі з 1980 по 1982 рік.
Райнгард Ґенцель у 1981 році стає професором кафедри фізики Університету Берклі.
У 1986 році повернувся до ФРН, та став директором Інституту позаземної фізики Макса Планка. У 1988 році став професором в Мюнхенському університеті Людвіга — Максиміліана.
Наукова діяльність Райнгард Ґенцель займається створенням приладів для інфрачервоної та субміліметрової астрономії. Зокрема, брав участь в розробці Дуже великого телескопа, Інфрачервоної космічної обсерваторії та космічної обсерваторії Гершеля.
У середині 1990-х років наукова група під його керівництвом виявила обертальний рух зірок у центрі Чумацького шляху навколо масивного об'єкта, можливо чорної діри. Незалежно від нього такі ж результати були отримані астрономом Андреою Ґез в Обсерваторії Кека. Райнгард Ґенцель також вивчає еволюцію галактик та зореутворення.
Премії та нагороди Премія Ньютона Лейсі Пірса (1986). Премія Лейбніца (1990). Премія Жуля Жансена (2000). Премія Бальцана (2003). (2003). Медаль Альберта Ейнштейна (2007)The Awarding of the Einstein Medal: Albert Einstein Medal Laureates. Премія Шао (2008). Медаль Отто Ґана (2008). Лекція Карла Янського (2010). Медаль Карла Шварцшильда (2011). Премія Крафорда (2012). Орден «Pour le Mérite» (2013). Премія Гарві (2014). Медаль Гершеля (2014).
Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (2014). Нобелівська премія з фізики (2020).
Член академій і наукових товариств Американського фізичного товариства (1985). Французької академії наук (1998). Національної академії наук США (2000). Академії Леопольдіна (2002). Європейської Академії (2002). Баварської академії наук (2003). Лондонського королівського товариства (2012);
Примітки
Посилання
Райнгард Ґенцель на MPG Райнгард Ґенцель MPE Райнгард Ґенцель MPG Райнгард Ґенцель на сайті Astrophysics Data System