Георг Добрий (), Георг Саксен-Альтенбурзький (), при народженні Георг Саксен-Гільдбурггаузенський (), повне ім'я Георг Карл Фрідріх Франц Саксен-Альтенбурзький (), ( 24 липня 1796 — 3 серпня 1853) — герцог Саксен-Альтенбургу у 1848—1853 роках, син герцога Саксен-Альтенбургу Фрідріха та принцеси Мекленбург-Штреліцької Шарлотти. Учасник Наполеонівських воєн, зокрема битви під Лейпцигом. Масон.

Біографія Георг народився 24 липня 1796 року у Гільдбурггаузені. Він був дев'ятою дитиною та четвертим сином в родині герцога Саксен-Гільдбурггаузена Фрідріха та його дружини Шарлотти Георгіни. Хлопчик мав старших братівː Йозефа та Франца й сестерː Шарлотту, Терезу та Луїзу. Інші діти померли в ранньому віці до його народження. Згодом сімейство поповнилося ще трьома синами.

Від 8 років Георг перебував на військовій службі в австрійській армії. У 1813 році у складі 3-го уланського полку брав участь у війні шостої коаліції проти Наполеона, був учасником битви під Лейпцигом. Після відступу французів, у складі австрійського війська під проводом фельдмаршала Карла Шварценберга увійшов до Парижу. Наступного року в Італії був поранений у ліве стегно, після чого завершив військову службу у чині полковника.Ретробібліотека. Георг

Після повернення до Гільдбурггаузена разом із братом Йозефом жил у палаці Шарлоттенбург. У 1816 році від'їхав на навчання до Гейдельберзького університету, де провів чотири роки. В цей час померла його матір Шарлотта.

Служив особистим ад'ютантом короля Баварії Максиміліана I. Був нагороджений орденом Святого Губерта.

Повернувшись до Гільдбурггаузена, заснував молодіжну міліцію, а у 1824 році — міський ощадний банк.

У віці 29 років Георг узяв шлюб із 22-річною принцесою Мекленбург-Шверіну Марією Луїзою, єдиною сестрою великого герцога Пауля Фрідріха. Весілля відбулося 7 жовтня 1825 року у Людвіґслусті. У подружжя народилося троє синів. У 1825 році помер бездітним останній герцог Саксен-Гота-Альтенбурга Фрідріх IV. Наступного року була проведена реорганізація ернестинських герцогств, і Саксен-Гільдбурггаузен став частиною Саксен-Майнінгену та Саксен-Кобург-Заальфельду. Батько Георга став герцогом відтвореного Саксен-Альтенбургу. Фактично він збільшив свої володіння більш, ніж вдвічі. Георг, який в цей час саме одружився і чекав на поповнення в сім'ї, продовжив жити на батьківщині до 1829 року. Згодом із родиною він переїхав до замку Крістіансборг у Айзенберзі. Пізніше сімейство мешкало у Альтенбурзі в палаці Принців, чергуючи із Крістіансборгом.

У 1834 році помер Фрідріх Саксен-Альтенбурзький, і правителем став старший брат Георга Йозеф. Оскільки він мав лише чотирьох доньок, спадкоємцем вважався Георг, як наступний по старшинству. Правління Йозефа відзначалося консерватизмом, і під час революції 1848 року він був змушений зректися престолу на користь брата.Franz Eduard Pasch, Joseph, Herzog zu Sachsen-Altenburg, in: Allgemeine Deutsche Biographie, herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Band 14, 1881, стор. 567–568 Надалі жив як приватна особа у мисливському замку у Вольферсдорфі, покровительствуючи мистецтвам.

Георг, прийшовши до влади у буремний час, наступного ж дня1 грудня 1848 призначив державним міністром лінгвіста Ганса Конона фон дер Габеленца. За дев'ять місяців той із власного бажання подав у відставку, аби присвятити свій час дослідженню мов.Walter Böttger: Gabelentz, Hans Conon von der. In: Neue Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, стор. 2. На посаду було повернуто графа Карла Людвіга фон Бойста, який обіймав її перед цим. Свої обов'язки він намагався виконувати примирливо та із загальною користю. Він провів до уряду новий ліберальний виборчий закон, розроблений за прусською моделлю. Таким чином була створена нова виборча система на основі трьох класів населення.Герцогство Саксен-Альтенбург

Також за часів Георга була реформована фінансова система країни, налагоджене адміністрування, розвивалися ремесла.Новини для монархістів. Герцогство Саксен-Альтенбург Для підтримки мистецтв та ремесел був заснований «Клуб Георга». У 1850 герцог створив авансовий фонд для бідних ремісників і виділяв власні кошти на догляд за бідними, що принесло йому прізвисько Добрий.

Вже наприкінці правління Георга, у лютому 1853, новим державним міністром став Альфред фон Ларіш, із яким до країни почала повертатися реакціяFranz Kindscher: Larisch, Alfred von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 51, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, стор. 593–595. . Цього володар уже не побачив, передавши 28 травня 1853 виконавчу владу своєму сину Ернсту через проблеми зі здоров'ям.Саксен-Альтенбург. Георг Він помер 3 серпня 1853 року у мисливському замку в Гуммельсгайні. Похований у Герцогському склепі в АльтенбурзіСаксен-Альтенбурги . Марія Луїза пережила чоловіка на дев'ять років. Похована поруч із ним.Мекленбург-Шверінський дім

Родина Дружина — Марія Луїза, сестра великого герцога Мекленбург-Штреліцького Пауля Фрідріха.

Діти: Ернст (1826—1908) — герцог Саксен-Альтенбурзький, був пошлюбленим з Агнесою Ангальт-Дессауською, мав двох дітей; Альбрехт (1827—1835) — прожив 7 років; Моріц (1829—1907) — принц Саксен-Альтенбурзький, був одруженим із Августою Саксен-Майнінгенською, мав чотирьох доньок та сина. Нагороди Орден Святого Губерта (Баварське королівство) (1822); Орден Чорного орла (Прусське королівство); Орден дому Саксен-Ернестіне.

Генеалогія

Примітки

Література Heinrich Ferdinand Schoeppl: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. (Das Herzogliche Haus von Sachsen-Altenburg; Bd. 1). Altenburger Verlag, Altenburg 1992 Rudolf Armin Human: Chronik der Stadt Hildburghausen. Verlag Frankenschwelle, Hildburghausen 1999, ISBN 3-86180-082-9

Посилання Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Георга Саксен-Альтенбурзького