Корисні копалини Грузії

Корисні копалини Грузії

Загальна характеристика

Тривалий поліциклічний геологічний розвиток обумовив утворення на території Грузії великої кількості родовищ і рудопроявів різноманітних видів мінеральної сировини. Це паливно-енергетичні ресурси (нафта, газ, вугілля), марганець, арсен, кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло і інш.), гірничо-хімічна сировина (барит, кальцит, бентонітові глини, тальк, андезит, базальт і інш.), нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, доломіт, флюсові вапняки, формівні піски), керамічна і порцелянова сировина (каолін, глини, трахіти, ріоліти, пегматити), кольорові камені (агат, онікс, гагат, яшма і інші), діатоміт, перліт, ріоліт, різноманітні будівельні матеріали (цементна сировина, шлак, мармур, туф, базальт, граніт, глини, піски, гравій, вапняки), а також літографський камінь, що використовується у виробництві штучних алмазів, агрономічні викопні корисні копалини (сапропель, торф), підземні води (прісні, термальні і мінеральні) і деякі інші. Найважливіші корисні копалини Грузії — марганцеві, мідні, арсенові, свинцеві і цинкові руди, руди рідкісних і дорогоцінних металів, нафта, вугілля, барит, діатоміт, бентонітові глини, доломіт, тальк, а також мінеральні і термальні води. Запаси вугілля, нафти і природного газу незначні (основні корисні копалини див. табл.). Сумарна вартість розвіданих запасів корисних копалин Грузія становить понад 50 млрд дол. США (2001). Геологічні мінеральні резерви Грузії оцінюють в US$ 100 млрд [Mining Annual Review 2002].

Таблиця. — Основні корисні копалини Грузії станом на 1998-99 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т 5440 7120 42–60 (BaSO4) 1,6 Золото, т 30 45 1,8 г/т 0,1 Марганцеві руди, млн т 185 197 20 (Mn) 5,2 Мідь, тис. т 412 691 1,56 (Cu) 0,1 Нафта, млн т 6,6       Природний горючий газ, млрд м³ 3,5       Свинець, тис. т 112 225 1,56 (Pb) 0,1 Срібло, т 200 1500 150 г/т   Вугілля, млн т 425 481     Цинк, тис. т 273 563 3,8 (Zn) 0,1

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. Промислова нафтоносність пов'язана з відкладами верхньої крейди-пліоцену. Притбіліський нафтогазоносний район представлений родовищами: Самгорі-Патардзеулі, Норіо, Сацхенісі, Телеті, Південний купол Самгорі. У Південно-Кахетинському нафтогазоносному районі розташовані родовища: Тарібана, Патара-Шіракі і Мірзвані. В Гурійському районі — родовища Супса і Шромісубані-Цкалцмінда, в Колхідському районі — родовище Східне Чаладіді. Нафти цих родовищ як правило, малосірчисті (вміст сірки 0,2-0,5 %). Глибина залягання продуктивних горизонтів — 350-3500 м. Густина нафти в межах 820-930 кг/м³.

За оцінками американської компанії Anadarko (2002-2003) на грузинському шельфі Чорного моря можуть бути відкриті великі родовища нафти і газу, причому видобуток нафти при сучасних методах їх експлуатації буде рентабельним. Багаті запаси можуть бути знайдені на родовищах Дедоплісцкаро, Тарібана і інш.

Ресурси нафти в Грузії станом на 2001 р оцінені в 600 млн т (за експертними оцінками вони можуть бути збільшені до 1100 млн т), включаючи 200 млн т на шельфі Чорного моря і до 125 млрд м³ газу [Mining Annual Review 2002].

Тверді горючі корисні копалини представлені кам’яним і бурим вугіллям та торфом. Промислове значення має Ткварчельське родовище кам. вугілля, а на Грузинській брилі — Ткібулі-Шаорське родовище кам'яного вугілля. Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені на Ткібулі-Шаорському родовищі (310 млн т). Потужність вугільної товщі близько 60 м, кут падіння 10-45°, глибина залягання — 800-1200 м. Потужність робочих пластів до 6-12 м. Вугілля кларенове, газове. Буре вугілля в промислових масштабах відоме в Ахалцихському басейні, розташованому в тектонічній депресії південної частини Аджаро-Тріалецької складчастої зони. Продуктивною є товща потужністю до 180 м, в якій виділяються 5 пластів складної будови. Робочими з них є 2 крутоспадних пласта потужністю до 6 м. Вугілля гумусове, буре, високозольне — зольність 45 %, теплотворна здатність до 6,475 МДж. Запаси бурого вугілля — 70 млн т. Запаси торфу близько 65 млн т. Вони приурочені до низин узбережжя Чорного моря в районах Поті, Анакліа, Ланчхуті.

Марганцеві руди приурочені головним чином до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90 % запасів марганцю зосереджено в унікальному Чиатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю близько 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Потужність промислової пачки близько 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25 %. Переважають карбонатні руди (близько 47 %) з середнім вмістом марганцю 16,5 %. Змішані руди становлять 11,6 % запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20,9 %); оксидні легкозбагачувані — близько 28 % (26,4 % Mn), в тому числі пероксидні 2,4 % (38,5 % Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») — 0,3 % (24,3 % Mn); окиснені — 13,6 % (21,3 % Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.

Мідні руди зосереджені головним чином в Болніському рудному районі, в родовищах: Маднеулі, Цітелсопелі, Квемо-Болнісі, Тамарісі та ін. Головні мінерали: пірит, барит, халькопірит, сфалерит, ґаленіт. Середній вміст міді в промислових типах руд 1-4 %. Розробляється Маднеульське родовище. На 2001 р за даними [Mining Annual Review 2002] загальні запаси — близько 460 тис. т, включаючи 300 тис. т доведених запасів, середній вміст 1,29 % Cu.

Благородні та кольорові метали. Перспективні нові родовища благородних і кольорових металів, прогнозні ресурси яких значні (золото — 500-700 т, срібло — 800-1000 т, мідь — 1,5-2,0 млн т, свинець — 800 тис. т, цинк — 2,1 млн т і т.д.). У найбільш освоєному Болніському рудному районі виявлено 6 комплексних родовищ (Маднеулі, Сакдрісі, Давид-Гареджі, Цітелісопелі, Квемо-Болнісі, Дамблудка) з розвіданими запасами категорій С1+С2: золото — близько 80 т (вміст в рудах 0,7-4,7 г/т), срібло — 725 т (2,12-27,9 г/т), мідь — близько 700 тис. т (0,8-1,4 %), баритові руди — 18,4 млн т (вміст BaSO4 в руді 19,3-27,1 %) і цілий ряд перспективних рудопроявів з сумарними прогнозними ресурсами золота — 100 т, міді — 500 тис. т, баритових руд — 6-7 млн т. В Рача-Сванетському рудному районі, де розробляються два родовища реальгар-аурипігментних і золото-арсенових руд, є серйозні перспективи виявлення великих запасів арсенових руд, що містять благородні метали. Південно-східніше в Кваїсинському рудному вузлі реальний значний приріст запасів свинцево-цинкових і баритових руд на площах поблизу залучених до експлуатації Кваїсинського свинцево-цинкового і Чордського баритового родовищ. Сприятливі перспективи по благородних і кольорових металах є в Аджарському, Гурійському, Дзама-Гуджарецькому рудних вузлах, а також в межах чорносланцевої зони південного схилу Великого Кавказу.

Інші корисні копалини. Крім того, в Грузії відомі родовища залізних руд (загальні запаси 150 млн т, вміст заліза 20-30 %), ртутних руд (в Абхазії та Південній Осетії), стибієвих руд (промислове значення має Зопхітське родовище у Верхній Рачі, вміст металу в руді 7-17 %), свинцево-цинкової руди (Кваїське родовище), родовища бариту і кальциту (Гагрсько-Джавська зона Великого Кавказу та Болніський рудний район Артвіно-Болніської брили), арсенової руди (Лухумське родовище в Верхній Рачі і Цанське родовище в Нижній Сванетії), андезиту (Казбегське і Кобійське родовища), родовища бентонітових глин (Гумбрське, Асканське та інші родовища), а також родовища діатоміту, тальку, серпентиніту, цеоліту, дорогоцінного і виробного каміння (обсидіан, агат, бірюза, аметист, яшма, ґранат, топаз та ін), нерудної індустріальної сировини. Баритові родовища Грузії можуть стати базою для виробництва баритів-обважнювачів бурильних розчинів.

На території Грузії відомо понад 100 родовищ і виявів облицювальних каменів і понад 200 родовищ різних будівельних матеріалів зі значними розвіданими запасами і прогнозними ресурсами.

Грузія багата на мінеральні (“Боржомі” і інш.) та термальні води, сумарний дебіт яких 1300 л/с, ресурси 8100 л/с. Це еквівалентно 2 млн т. умовного палива.

Див. також

Гірнича промисловість Грузії Історія освоєння мінеральних ресурсів Грузії Геологія Грузії Гідрогеологія Грузії Сейсмічність Грузії Економіка Грузії

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.