О́стрів —село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, південне передмістя Тернополя (7 км від центру міста). До 2020 року адміністративний центр Острівської сільської ради.

Населення — 1732

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1431 року як власність Грицька Кердейовича.

У 1581 році згадане як містечко — власність Миколая Баворовського. Дідич — військовик, командував обороною замку в містечку під час нападу татар.Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1.  — S. 53.

На початку XIX ст. пожежа знищила всі будівлі.

У другій половині ХІХ ст. — село у складі Тернопільського повіту Галичини. Згадується краєзнавцем А.Шнайдером у списку «підупалих містечок». Мало власну символіку — печатку з зображенням двох кіс, поставлених вертикально, і написом "GMINA OSTROW" (Центральний державний історичний архів України у Львові. — Ф. 178. — Опис 2. — Спр. 2482. — Арк. 29).

У 1915 під час Першої світової війни в палаці сім'ї графів Баворовських розташовувався штаб 11-ї Армії Південно-Західного фронту. При відступі російських військ влітку 1917 палац було зруйновано.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

У 1939 році в селі проживало 673 особи, з них 425 поляків (63,2%) та 248 українців (36,8%).

Восени 1944 р. було організовано Острівський СКВ (Самооборонні Кущові Відділи). Командиром сільського куща – боївки, було призначено бійця УПА із розформованої Тернопільської сотні “Буйні” Михайла Качуровського (“Пугач”).

10 вересня 2015 року мешканці села перекрили автомагістраль поблизу села (на перехресті «Острів-мясокомбінат») на знак протесту проти «дерибану» земельних ділянок, який виник у селі.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великоберезовицької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610933, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 1434 виборці, явка 51,95%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 34,15%, за «Голос» — 19,86%, за «Європейську Солідарність» — 14,69%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 38,00%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 20,94%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 14,01%.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1591 особа, з яких 745 чоловіків та 846 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1721 особа.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,80 % російська 0,20 %

Соціальна сфера Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, музична школа, народний хор «Журавка», танцювальний колектив «Острівчаночка», кімната-музей Василя Ярмуша, фермерське господарство, цегельний завод, дзеркальний, ковбасний і паркетний цехи, торговельний заклади, супермаркет.

Також на території села розташовані: ВАТ «Тернопільський м'ясокомбінат», ДП «Тернопільський державний завод по виробництву МКБ Ветсанзавод», Тернопільський завод швидкозаморожених продуктів ТОВ «СІМ-СІМ», філія «Тернопільський доркомплект» та ще близько вісімдесяти підприємств.

Діє футбольна команда «ФК Острів». Сільські діти беруть участь у ансамблі «Диво-струни».

Транспортне сполучення

Поблизу села розташована вузлова залізнична станція Березовиця-Острів, відкрита в 1896.

До 25 червня 2025 року до села регулярно курсували автобусні маршрути №5 та №5А з м. Тернопіль.

Також через Острів проходить маршрутне таксі Тернопіль — Буцнів.

Пам'ятки

Церква

Є церква святого Архістратига Михаїла (1878 р., мурована, розписав Корнило Устиянович, відреставрована, у селі діє духовий оркестр, як і у 1930-ті роки, капличка Божої Матері (з «фігурами» Божої Матері та Ісуса Христа) над джерелом, яке в народі називають цілющим; 2003 р. розпочато будівництво церкви св. Софії Премудрості Божої та мучеників-ісповідників.

Пам'ятники Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну табличку Миронові Кордубі (1996 р., скульптори Я. Любий, Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як), насипано символічну могилу УСС (1995 р.).

Джерело

В Острові є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Острівське джерело», розташоване неподалік річки Серет. Вода у джерелі є однією із найчистіших у Тернопільській області і містить багато іонів срібла.

Сьогодення

Протягом останніх 10 років село активно розбудовується сучасними будинками в районі вул. Шкільної.

Взимку 2012 року в Острові проведено реконструкцію повітряних ліній електропередач з використанням самоутримних ізольованих проводів напругою до 1 кВ, також замінені на нові усі трансформаторні підстанції й електроопори. Усі вулиці села освітлені.

В Острові є оптоволоконні мережі високошвидкісного інтернету.

Відомі люди

Народилися Дмитро Підручний - український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон та призер Зимової універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону. Учасник збірної України з біатлону на Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році та на Зимових Олімпійських іграх у Пхьонхані в 2018 році. Богдан Антків (1915–1998) — музичний діяч, батько Зиновія-Богдана Антківа та брат Михайла Антківа Зиновій-Богдан Антків (1942–2009) — диригент Державної академічної чоловічої хорової капели України ім. Ревуцького, народний артист України, син Анткова Богдана Михайловича, Борис Гуменюк (*1965) — український поет, Осип Волинець (*1917) — громадський діяч, Григорій Дзюбановський (1893 — рік смерті невідомий) — промисловець, Мирон Кордуба (1876–1947) — історик, літературознавець, письменник, Василь Ярмуш (1940–1976) — поет, прозаїк. Єжи Баворовський (1870–1933, Львів) — граф, польський парламентар, дідич, почесний громадянин міст Теребовля, Будзанів, похований у БоложиновіRed. Baworowski Jerzy hr. (1870–1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 367–368. .

Проживали Марія Куземко ( 1948) — письменниця, громадсько-політична діячка.

Галерея

Примітки

Джерела

Острів [Текст] / М. Лісевич, С. Ракуш // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 425-429. Андрій Глуховецький: "Україна завжди в моєму серці" [Текст] : [за матеріалами розмови з канадським політологом А. Глуховецьким, який розповів історію своєї родини: його дід, отець В. Глуховецький у 1922-1944 рр. служив у с. Острів Терноп. р-ну] / І. Гошій // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2022. — № 10 (16 берез.). — С. 6 : фот. Буцнів і Острів зачарували "Лівий берег" [Текст] / О. Рудоманов // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 19 (12 трав.). — С. 10 : фот. Мого дитинства рідна домівка [Текст] : [огляд книги краєзнавця К. Яреми "Школа рідна Острівська"] / Л. Куземко // Сільський господар плюс Тернопільщина. — № 27 (10 лип.). — С. 7. І постала капличка Архангела Михаїла [Текст] : [в с. Острів Терноп. р-ну] / Т. Богданюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 47 (27 листоп.). — С. 3 : фот.  — S. 707–708.

Посилання

https://poglyad.te.ua/tsikave-pro-ternopilschynu/strongnajaktyvnishyj-period-pidpillya-oun-i-upa-na-ternopilshhyni-unikalni-faktystrong.html