Плоти́ча — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району.

Населення — 1267 осіб (2007).

До 2018 — центр Плотицької сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Історія

Виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Відоме від першої половини XVI століття.

Корінь слова «плотича» — «плот», його староруський аналог «плотъ», похідний від нього «пліт».

Однією із версій походження назви села є те, що жителі села плели із очерету і рогози кошики, мішки і доріжки, так як село омивається із трьох сторін водоймищами і є наявні ресурси.

Другою версією є те, що назва походить від двох коренів слів староруської мови: «плот» — скріплений з колод або брусів пліт для переправи по річці, «чати» — слово, що означає «сторожа», «варта».

Третьою версією є походження села від слів «плоти» і «чень». Слово «чень» — діалектичний архаїчний прислівник, що був поширений у минулому в Галичині і вживався в розмовній мові в значенні «може» і «здається». Кілька століть тому, якийсь подорожній, можливо, побачивши плоти на Стрипі, захоплено прорік: «Плоти — чень?» і пішла від цього назва села.

Четвертою версією є походження від риби плотви. Плотича омивалася в минулому великою кількістю води із ставків та річок, які кишіли великою кількістю риби. Серед них і невибаглива — плотва. Її називали плітка, плотиця, а тому найбільш допустимим і правдоподібним є пояснення походження назви села саме від слова «плотиця», котре згодом трансформувалося у слово «плотича».

У 1854 році село увійшло до складу Ігровицького повіту Тернопільського округу, який проіснував до адміністративної реформи 1867 року.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооперативи.

До 2-ї світової війни у Плотичі були 2 пам'ятники-надгробки з написами вірменською та турецькою мовами (1763 і 1768).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 2 окремі виборчі дільниці № 610938 і 610958, розташовані у приміщенні будинку культури і лікарні, відповідно.

Результати зареєстровано 1084 виборці, явка 59,13%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,27%, за «Голос» — 19,94%, за «Європейську Солідарність» — 15,86%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 23,27%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 19,47%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 19,14%.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська125898.98%російська120.94%угорська10.08%Усього1271100%

Соціальна сфера

Працюють: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, обласна протитуберкульозна лікарня, відділення зв'язку.

Економіка ВАТ «Агропромтехніка»,ТОВ «Плотицка Агропромтехніка» , офіційний сайтТОВ"ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА" , Опендатабот ТОВ «Декор», СМП: «Модуль», «Софіт», «Топільче», торгові заклади та ін.

Відомі люди У місцевій школі навчався літературознавець, прозаїк Любомир Сеник.

Під час Першої світової війни, у червні 1917, загинув російський військовий льотчик, ас винищувальної авіації, капітан Євграф Крутень.

Пам'ятки архітектури

Палац Коритовських (1720 р.)

Замок-палац споруджений родиною Коритовськими в 1720 році. На початку XIX століття Францішек Коритовський перебудував палац. Перебудований у класичній манері, симетричний та прямокутний у плані, з парадної фасадної частини має два поверхи. На фронтоні, що спирається на чотири колони, знаходився герб родини Коритовських — Мора (). З тильної сторони палац має три поверхи. По боках палацу прибудовані бокові фронтони з колонами. Перший поверх, з фронту, слугував житлом господарям, там же знаходилася і бальна зала. Другий поверх призначався для гостей. Цокольний поверх займали господарські приміщення. В XIX столітті Коритовськими, навколо палацу, на площі десяти гектарів був закладений великий парк.

Нині в палаці діє госпіс // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 7 жовтня..

Церква святого великомученика Димитрія Солунського

Церква Успення Пресвятої Богородиці (1900 р.)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мурована), знаходиться неподалік палацу. Зведена в 1900 році. Реконструйована в 1994 році. У храмі зберігається стародрук — Євангеліє (1690); при вході до храму — пам'ятний знак (1808).

Братська могила У боях за визволення Плотичі та навколишніх сіл загинуло 479 воїнів. Вони поховані на території сільського парку. Споруджена братська могила 11 воїнам ЧА, полеглим 1944 (1956), а посередині кладовища пам'ятник — скульптура воїна на постаментіБогдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998. Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.

Природа У селі є пам'ятка природи — Плотицький парк.

Біля села проходить південна межа гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». Він охоплює територію заболоченої заплави річки Серет (від села Плотича Тернопільського району до села Кобзарівка Тернопільського району) і заплави річки Лопушанка (від села Городище до села Носівці Тернопільського району).

11 травня 2016 року за повідомленням Гідрометцентру України на полі між селами Плотича та Івачів Долішній пронісся смерч — рідкісне для Тернопілля природне явище — стовп буревію сягав заввишки кілька десятків метрів. // ТСН. — 2016. — 11 травня. // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 12 травня.

Галерея

Примітки

Література

Плотича [Текст] / Т. Лехман, Г. Лучанко // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 432-433. Лелеками злетіли в небо [Текст] : [у с. Плотича Терноп. р-ну освячено памятник Небесної сотні та воїнам АТО] / Г. Макух // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 44 (6 листоп.). — С. 3 : фот.

Посилання

Плотича // Замки та храми України. Плотича // Пам'ятки України. ПЛОТИЧА. ПАЛАЦ Коритовських. (1720 р.) // Castles of Ukraine. Podolia / Galichina.