Монети Булгарського улуса Золотої Орди почали карбувалися на різних монетних дворах з 60-х років XIII ст. і припинилися в 90-х роках XIV ст. Виготовлялися зі срібла 1 та ½ динари, диргеми (З 1310 року данги) та їх фракції, також мідні пули. 1 динар розмінювався 6 дирхамів та 96 пулів.

Історія

У 1240 році Волзька Булгарія, після завоювань Золотої Орди, отримала статус васального улуса зі столицею . Від цих часів і до повного зруйнування міста (1399 рік) московським князем Василем І та його братом Юрієм, існувало Кашанське князівство. Цей похід істориками названий «Гірська війна». За три місяці сутичок князі з великою раттю увійшли до міст гірського Надволжя — Булгар, Кан-Керман, та розграбували їхСоловьев СМ. История России с древнейших времен. Кн. II. С. 354-355. Після зруйнування Кашану столицею улусу стало місто Булгар-аль-Джадід (В перекладі — Новий Булгар. Також місто мало іншу назву Стара Казань (). У 1431 році, після розгрому столиці стародубським князем Федором Палецьким (Прізвисько: Строкатий () місто Булгар припинило своє існування.

Подібні міста, які заснували хани, були зимівими ставками племен, що займалися тваринництвом, а також центрами торгівліГригорьев А. П., Григорьев В. П. Ярлык Джанибека от 1347 г. венецианским купцам Азова. //Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. Вып. XV. СПб. С. — Петербургский государственный университет. 1995. С. 36-83.. Степові торгові центри зовні нагадували інші середньовічні міста Азії — кам'яні та дерев'яні будинки, ханські споруди, караван-сараї для подорожуючих. Але віддаленість від основних торгових шляхів створювали певну складність у постачанні товару до великих міст Улусу Джучі. Взаємозалежність ханської влади і міжнародної торгівлі визначилася в подальшій історії. У роки міжусобиць 1360-1370-х рр. і походу Тимура (1395-1396) траси Великого шовкового шляху були перенесені на південь і пішли по маршруту через Середню Азію, Іран і Левант. В результаті постраждала торгівля золотоординських міст, ослабла центральна влада золотоординських ханів, міста прийшли в занепадГреков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и её падение. — М, 1998. — С. 125-137.

Влітку 1359 року, після вбивства хана Бердібека та внаслідок початку Великої зам'ятні, Золота Орда була розділена на декілька частин де над ґурґенами (ханська знать) став опікуватися беклярбек Мамай. Оскільки Мамай не був нащадком Чингісхана, він не мав права на ханський престол, тому був змушений ставити ханів-маріонеток, які вели свій рід від Джучі. У 1361 році, під час боротьби чингізидів за трон Орди, Мамай створює свої ставки в Нижньодніпровських та Кримських регіонах, ставляючи намісниками своїх ханівТрепавлов В. В. История Ногайской Орды / В. В. Трепавлов. – М.: Восточная литература РАН, 2002. – Ст. 752. с. 59, 70-71. У другій половині 1360-х років Нижнє Поволжя опинилося в глибокій політичній а економічній кризі. В результаті кризи найбільший монетний двір в Ґюлістан-сараї був знищений, а обсяг емісії Сарай аль-Джадіду різко скоротився. У 1374 (776 р.Г.) році на Волжських землях карбування монет почалося в Хаджи-Тархані, а в Західній частині Улус Джучі відкрилися монетні двори з назвою Урда (Урда, Урда-Базар, Урда аль-Махруса та ін.) та Шерх-аль-ДжадідПіворович В.Б. Монети і скарби Півдня України. Херсон. 2008г. 182 стор. С.53-58. ISBN 978-966-630-034-1. У 1374 році, під час літньої посухи, голоду та епідемій, Мамай залишив свої ставки у Нижній Надніпрянщині та Подінців'ї, відійшовши до Кримського півострова де пробув два роки. Починаючи з 1380 року, після вбивства Мамая в Криму, джучиди на чолі з ханом Тохтамишем повертаються знову на землі Нижньої ВолгиДовженок В. Й. Татарське місто на Нижньому Дніпрі часів пізнього середньовіччя / В.Й.Довженок // АП. – К., 1961. – Т. X. – С. 175-193. Є декілька версій зникнення основних ставок. За однією з версій ханські ставки Волзької Булгарії почали зникати під час епідемії чуми наприкінці XIV ст.Гагин И. А. "Чума в истории Руси и Волжской Булгарии"// Журнал Исторический формат. 2015. За іншими версіями у 1395 році були знищені Тимуром під час його походу у 1395 році. Є ще одна версія про поруйнування міста під час походу московського князя Василя І та його брата Юрія у 1399 році.

У міста Нижнього Поволжя стікалися товари зі сходу і заходу, з півночі і півдня: поцеляна і коштовності, скляний та металевий посуд, ювелірні прикраси і зброя, шовк та парча, деревина, прянощі й пахощі. Всі ці товари йшли або на потребу золотоординської знаті, або оптовими партіями поставлялися в інші країни, тим самим здійснювався великий середньовічний товарообмін. Є свідчення про існування в золотоординських містах постійних купецьких конторАрхеология: Учебник / Глава 5. Золотоордынские города Нижнего Поволжья ((А.С. Хорошев) — 520 ст. // Под редакцией академика РАН В.Л. Янина. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2006. — 608 с.. Булгарські купці за часів Берке отримали значні привілеї не тільки в праві торгувати практично на всій території Орди, а й право збирати податки по окремих земляхХаликов А. Х. Монголы, татары, Золотая Орда и Булгария. — Казань, 1994. — С. 143-144.

Інтенсивності ринкових відносин сприяла золотоординська монетне карбування, організована першими ханами в Булгарі, а пізніше перекладена в міста Нижнього Поволжя та інші ординські центри. Золотоординська монета мала ходіння в багатьох країнах і в першу чергу на підвладних територіях. Відома велика кількість монетних скарбів, знайдених як на городищах, так і далеко від них. Останні, ймовірно, були зариті купцями недалеко від траси дороги в моменти небезпеки. Зустрічаються дуже великі скарби - до 30 тис. Срібних монет. Величезна кількість монет, головним чином мідних, знаходять в культурному шарі золотоординських городищ. Крім срібних і мідних монет в грошовому обігу Золотої Орди ходили паличкоподібні «човноподібна» срібні злитки, зустрічаються золоті монети. Ім'я золотоординського хана вперше з'явилося на дирхемах за часів правління Менгу-Тимура (1266—1282). Раніше монети Золотої Орди карбувалися з іменем халіфа Аббасидського халіфату Ахмад ан-Насіра (1180—1225). На думку дослідників такі монети карбувалися за часів правління хана Берке (1257—1266) з ціллю пропаганди Ісламу в державіФёдоров-Давыдов Г.А., 1987. Денежное дело и денежное обращение Болгара // Город Болгар. Очерки истории и культуры. М.

Ваговою одиницею для виготовлення срібних монет слугував арабський ратль Развитие химии как науки (близько 400 грамів), з якого виготовляли 300 дангів. За часів хана Берке почали використовувати за вагову одиницю волзький сум (вага — 198-202 гр.), з якого виготовлялося 120 дангів Жаксылык Сабитов. Как печатали деньги в Золотой орде.

Монетний двір у Булгар-аль-Джадіді

Місто Булгар-аль-Джадід (Новий Булгар. Інша назва міста — Стара Казань () було засноване як прикордонна фортеця на півночі Волзької Булгарії. В XIII—XIV ст. місто стало торговим і політичним центром Золотої ОрдиТатарский энциклопедический словарь. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1999.

За часів хана улусу Джучі Берке (1257–1266) почали карбуватися монети із вказаним місцем виготовлення — Булгар (). Несистематичне карбування продовжувалося до 30-х років XIV ст. Перші монети Булгара наслідували срібні дирхеми Арабського халіфатуМухамадиев А.Г. // Древние монеты Казани. Казань. 2005..

Середня вага диргемів на початку періоду карбування складала бл. 1-2,5 гр. Після грошової реформи 1271 року вага дирхемів майже стабілізуваласяА.П. Пономарев. Эволюция денежных систем Причерноморья и Балкан в XIII–XV вв. Москва, 2010. Ст. 27.

Відомі 6 типів дирхемів-дангів виготовлених у Булгарі: 1) На початку карбування за часів правління Берке на Надволжі в обігу знаходились срібні дирхами, які перекарбовувалися на монетах Аббасидського халіфату. На монетах цього типу збереглося ім'я померлого халіфа Багдаду Ахмада ан-Насіра. Вага таких диргемів складала 1,572 гр. Карбувалися також фракції зі зменшеною вагою (0,53 гр.)Карлов Е.А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. – стр. 58..

2) На монетах Булгару за часів правління Менгу-Тимура (1266–1282) з'являється тамга дому Бату. Карбувалися монети в 1266, 1272—1274, 1276, 1279, 1280, 1281 (665, 671—673, 675, 678, 679, 682 рр.Г.) роках, та без датування. Типова легенда на аверсі — Шагада Ісламу: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» ()‎. На деяких різновидах цього типу вказувалось ім'я хана. На реверсі позначення місця карбування. Відомі різновиди монет цього типу з 6-кутною зіркою, із зображенням картуші та «вузлів щастя» а також із іншими надписами на аверсі та реверсі. Вага дирхамів — 1,1-1,5 гр. Відомі також фракції номіналом в ½ дирхами (вага — 0,56 гр.). Подібного типу карбувалися дирхами за часів правління ханів Туда-Менгу та Тула-БугиРева Р.Ю. 2011. Улус Джучи в 686-690 гг.х. // Тезисы докладов и сообщений ВНК-16. СПб.. 3) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «В добрий час». Карбувалися також фракції ½ (0,75 гр.) та ¼ (0,4 гр.) дирхамів. Період карбування — 1280-1293 роки. 4) Серія дангів анепіграфічного (Дослівно: «без надписів» ())) змісту із зображеннями звіра, риб, квітки, сонця, жінки з дитиною та ін. зображень на аверсі монети. На всіх монетах карбувалася двозубцева тамга Буту-хана. Вага дангів — 1,2-1,4 гр. Також карбувалися фракції дангів вагою в 0,2-0,3 гр. (1⁄5 частина данга). Карбувалися в 10—30-ті роки XIV стСингатуллина А.С., 1998. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. (материалы из каталога). Татарская Археология, № 1 (2), Казань.Сингатуллина А.З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань. 5) Данги часів правління Узбек-хана. Час карбування 1320—1333 (721—734 р.Х.). На аверсі у колі вписаний чотирикутник із закругленими дугами в середині сторін. В чотирикутнику легенда в 3 ряди: «Султан Мухаммад Узбек-хан, хай продовжить Аллах його правління» (). На реверсі у колі чотитирикутник, в ньому тамга, навколо тамги надпис: «Булгар-аль-Махруса» (). Внизу рік карбування. Існують різновиди з тамгою в картуші. Вага 1,2-1,55 грМухамадиев А.Г., 1883. Булгаро-татарская монетная система XII-XIII вв. М.. 6) Після 50-річної перерви карбування дангів відновилося за часів Шадібека (з 1405 року). В ті часи булгарські монети карбувалися без жодних зображень. На аверсі позначалося ім'я хана, на реверсі місце карбування. Останні данги в Булгарі карбувалися за часів правління хана Барак-хана (1423–1426, 1427–1428)Френ Х. М. // «Каталог монет джучидов или ханов Золотой Орды» (Записки А-НО, т. II, СПб., 1850.

Мідні пули розділяються на 5 типів: 1) На мідних монетах за часів правління Берке карбувалися пули з ім'ям померлого халіфа Багдаду Ахмада ан-Насіра. Вага таких пулів 2,3-8 гр., залежно від фракції. На аверсі та реверсі — надписи. 2) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «В добрий час. Пул» (). Період карбування 1280—1300 (681-701 р.Х.) рокиЯнина С.А., 1054. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946-1952 гг. // МИА 42, М. 3) Мідні пули з тамгою Бату-хана в 6-кутній зірці, внизу, поміж проміння, дата. На реверсі надпис «Пул Булгару» (). Час карбування 1333/34 (734 р. Х.). 4) Анепіграфний пул з зображенням звіра, риб, квітки, сонця та ін. на аверсі. На всіх монетах карбувалася двозубцева тамга Буту-хана. Карбувалися в 10—30-ті роки XIV ст. 5) Серія мідних пулів «решітка щастя» / карбування Булгару». 40-ві роки XIV стСингатуллина А.З. Джучидские монеты поволжских городов XIII в./Национальный музей Республики Татарстан. Казань. Заман. 2003. Т. 1000 экз. Стр.192. Ст.87 // ISBN 5-93139-158-4.

Монетний двір у Раджані