The Supremes — американський жіночий поп-гурт, утворений наприкінці 50-х у Детройті під назвою The Primettes. Комерційно найуспішніший проєкт Motown та найуспішніший американський вокальний гурт, з 12 синґлами на першому місці Billboard Hot 100. На своєму піку в середині 1960-х Supremes конкурували з Beatles за світовою популярністю, і їхній успіх уможливив досягнення мейнстрімної популярності майбутніми афроамериканськими R&B та соул музикантами й музикантками. Billboard відніс Supremes на 16-те місце з Hot 100 artist of all time.
Учасниці-вокалістки та авторки більшости пісень: Даяна Росс (вокал), , та .
Історія Після запису єдиного синглу для малої локальної фірми «Lupine», 1960 року, змінивши назву на The Supremes, гурт уклав угоду з фірмою «Motown». Того ж року ненадовго змінила .
Перший запис для «Motown», попри співпрацю з відомим композитором та продюсером Смокі Робінсоном, не приніс успіху. Тоді власник «Motown» Беррі Горді вирішив віддати місце вокалістки, яке займала , Даяні Росс, після чого гурт прорвався на топ-аркуші динамічним записом «When The Lovelight Starts Shining In His Eyes» (1963 року).
Однак черговий сингл не здобув успіху і Горді вирішив доручити групу продюсеро-авторській спілці Holland/Dozier/Holland. Підсумком цієї співпраці стала повна життя пісня «Where Did Our Love Go», яка стала хітом номер один у США, а також чималим хітом у Британії. Передувала вона цілій низці хіт-синглів, таких як, «Baby Love», «Come See About Me», «Stop! In The Name Of Love» та «Back In My Arms Again». Всі вони потрапили на вершину американського чарту, a «Baby Love» 1964 року у Британії, де домінував тоді біт, очолила чарт. Ці пісні спирались на танцювальні ритми і мелодію, що легко запам'ятовувалась, а також рефрени, що гармонійно співзвучали з вокалом Росс. Учасниці гурту стали об'єктом обожнювання молодих чорношкірих американців, а назва гурту вживалась у промоції деяких товарів.
Наступний сингл «Nothing But Heartaches» перервав ланцюг успіху, однак дуже сміливий «І Hear A Sumphony» знову потрапив у топ. Коли спілка Holland/Dozier/Holland досягла найвищої точки своїх творчих можливостей, а Даяна Росс була повністю впевнена у своїх силах, репертуар став найдосконалішим. The Supremes записували альбоми з бродвейськими стандартами, виступали в ексклюзивних клубах і стали зірками фірми «Motown», завоювавши гарне ставлення її власника. Популярність вони закріпили черговими хітами, такими як «You Cant Hurry Love», «You Keep Me Hanging On», «Love Is Here & Now You're Gone» та «The Happening».
Однак серед учасниць гурту розвинулись конфлікти. була незадоволена другорядною роллю, і учасниці вирішили усунути її з гурту. У другій половині 1967 року її місце зайняла , проте більшість фанів не помітила цієї зміни.
Лідерська позиція Даяни Росс у The Supremes давала їй особливі права, наприклад, вписувати своє ім'я на платівках поряд з назвою гурту, що викликало подібні бажання в інших лідерів груп, пов'язаних з «Motown». Незвичайний запис «Reflections» розпочав нову еру у кар'єрі гурту. На жаль, закінчення співпраці спілки Holland/Dozier/Holland з «Motown» 1968 року не найкраще вплинуло на темпи подальшої кар'єри The Supremes. Чергові два сингли «Love Child» (номер один у США) та «I'm Living In Shame» методом протиставлення порушували суспільну тематику. Гурт також записувався з The Temptations, а підсумком співпраці став хіт-сингл «I'm Gonna Make You Love Me».
У 1969 почались з'являтись чутки, що Даяна Росс готується до сольної кар'єри. Вони підтвердились в кінці року, коли The Supremes зіграли прощальний концерт, а на новому синглі, який піднявся на вершину американського чарту, Росс виконала сумну пісню «Someday We'll Be Together».
Однак гурт не припинив діяльність, а скоротив назву від Diana Ross & The Supremes до The Supremes у січні 1970 року, запросив вокалістку . Новий склад того ж року здобув перший успіх синглом «Up The Ladder To The Roof», а наступний — «Stoned Love» — виявився найкращим британським хітом за останні чотири роки. Гурт підсилив своє звучання, що викристалізувалось у часи співпраці з The Temptations, записавши серію альбомів з The Four Tops. Однак з часом популярність гурту почала спадати, і коли «Motown» переїхала з Детройту до Каліфорнії, The Supremes залишились на узбіччі.
1972 року гурт залишила , а її місце зайняла , 1973 року Террелл змінила , a 1974 року Лоуренс — . 1976 року тріо записало платівку «Mary, Scheme & Susaye» і через рік розпалось. 1978 року Мері Вілсон реанімувала The Supremes у новому складі, з Каарен Реґланд та . Однак закінчення контракту з «Motown» припинило реалізацію творчих задумів гурту і з того часу єдиною власницнею прав на назву The Supremes стала фірма «Motown», яка не давала згоду новому складу записатись під старою назвою, побоюючись, що вони зіпсують славу легендарного гурту.
Однак Джин Террелл, Шеррі Пейн та Лінда Лоуренс відвоювали права на вживання назви The Supremes у Великій Британії. 1989 року Пейн зв'язалася з фірмами «Nightmare» та «Motor City» і, співпрацюючи з продюсером Іеном Лівіном, сконцентрувалась на диско-записах. Сольний контракт на записи з Лівіном також отримали Лоуренс, Вілсон та Грін. Разом вони, без Вілсон, записали нову версію твору «Stone Love», a 1992 року з'явився їх сингл, який вони записали разом з гуртом The Originals.
Дискографія
1963: Meet The Supremes 1963: Live At The Apollo 1964: Where Did Our Love Go 1964: A Bit Of Liverpool 1965: The Supremes Sing Country, Western & Pop 1965: Movie Hits 1965: We Remember Sam Cooke 1965: Live At The Copa 1965: More Hits By The Supremes 1965: Merry Christmas 1966: I Hear A Symphony 1966: Supremes A-Go-Go 1967: The Supremes Sing Holland-Dozier-Holland 1967: Diana Ross & The Supremes Sing Rodgers & Hart 1967: Greatest Hits 1968: Diana Ross & The Supremes — Reflections 1968: Diana Ross & The Supremes Sing & Perform «Funny Girl» 1968: Diana Ross & The Supremes Live At London's Talk Of The Town 1968: Diana Ross & The Supremes — Love Child 1968: Diana Ross & The Supremes Join The Temptations 1968: Diana Ross & The Supremes — TCB (разом з The Temptations) 1969: Diana Ross & The Supremes — Let The Sunshine In 1969: Diana Ross & The Supremes — Together (разом з The Temptations) 1969: Diana Ross & The Supremes — Cream Of The Crop 1969: Diana Ross & The Supremes On Broadway 1970: Greatest Hits. Volume 2 1970: Diana Ross & The Supremes — Farewell 1970: Right On 1970: The Magnificent Seven (разом з The Four Tops) 1970: New Ways But Love Stays 1970: Surrender 1971: Return Of The Magnificent Seven (разом з The Four Tops) 1971: Touch 1971: Dynamite (разом з The Four Tops) 1972: Floy Joy 1972: The Supremes 1974: Anthology 1975: The Supremes 1976: High Energy 1976: Mary, Sherrie & Susaye 1978: At Their Best 1983: Great Songs & Perfomances That Inspired The Motown 25th Anniversary TV Show 1987: Every Great № 1 Hit 1987: Never Before Released Masters
Mary Wilson
1979: Red Hot
Jean Terrell
1978: I Had To Fall In Love
Sherrie Payne — Susaye Green
1979: Partners
Примітки
Подальше читання
Chin, Brian & Nathan, David. Reflections Of... The Supremes [CD boxed set liner notes]. New York: Motown Record Co./Universal Music, 2000. Clinton, Paul. "Diana Ross' tour excludes old partner, friend". CNN.com, April 20, 2000.
Gans, Andrew. "Foxx and Usher to Join Beyonce for Dreamgirls Film". Playbill, May 12, 2005. Mary Wilson: An Interview Supreme by Pete Lewis, 'Blues & Soul' May 2009 Nathan, David. The Soulful Divas: Personal Portraits of over a Dozen Divine Divas. New York: Billboard Books/Watson-Guptill Publications, 2002. . Posner, Gerald. Motown: Music, Money, Sex, and Power. New York: Random House, 2002. .