Клі́вленд () — місто у США в штаті Огайо, центр округу Каягоґа, другого за населенням у штаті. Населення на 2018 рік становить 383 793, що робить Клівленд 51 містом за населеністю в США та другим за населеністю після Колумбуса. є 32 за населеністю метрополійною територією у Сполучених Штатах із чисельністю населення станом на 2020 рік 2 017 000 людей. Місто входить до комбінованої статистичної зони , населеність якої 2020 року становила 4 502 460 людей, посідаючи 15 місце серед таких округів у Сполучених Штатах.

Місто розляглось на південному березі озера Ері, приблизно за 100 кілометрів на захід від кордону Пенсільванії. Засноване 1796 року біля гирла річки Каягоґа, місто стало промисловим центром завдяки своєму розміщенню на березі озера та сполученню з численними каналами та гілками. Економіка Клівленда поділяється на декілька секторів, зокрема промисловий сектор, сектор фінансових послуг, охорони здоров'я та біомедичний сектор. Також Клівленд є домівкою для Зали слави рок-н-ролу.

Жителів міста називають , а саме місто має багато прізвиськ, найстарішим із яких є .

Історія Докладніше: Див. також: Місто здобуло собі назву 22 липня 1796 року, коли топографи поділили на волості зі столицею в Клівленді (, на противагу сучасному ) на честь свого тогочасного лідера, генерала . Перед поверненням додому Клівленд очолив створення плану місця, що йому судилось стати центром міста, сконцентрованим навколо , а відтак більше ніколи не повертався до Огайо. Першим поселенцем Клівленда став , який побудував хатину на узбережжі річки Каягоґа. Клівленд став селом 23 грудня 1814 року. Незважаючи на довколишню болотисту низовинну місцевість і суворі зими, його прибережне розташування вважалось перевагою місцини. Населення села почало стрімко зростати після завершення побудови 1832 року каналу Огайо й Ері. Це ключове сполучення між річкою Огайо та Великими озерами з'єднало село з Атлантичним океаном через канал Ері, а пізніше через Морський шлях святого Лаврентія, і до Мексиканської затоки через річку Міссісіпі. Зростання населеності продовжилось після побудови залізничних сполучень. 1836 року Клівленд здобув статус міста.

1836 року, місто, тоді ще розташоване лише на східному березі річки Каягоґа, ледь не вступило у відкрите військове протистояння зі сусіднім , з яким сполучалось через міст. Огайо-сіті залишалось незалежним муніципалітетом аж до анексії Клівлендом 1854 року.Первинне географічне розташування міста на транспортному шляху до Великих Озер відіграло важливу роль у його становленні як комерційного центру. Клівленд був кінцевою точкою призначення залізної руди та вугілля, добутих в Міннесоті, що доставлялась сюди залізницею. 1870 року Джон Д. Рокфеллер заснував у Клівленді нафтовидобувальну компанію «Standard Oil», а 1885 року перемістив її штаб-квартиру до Нью-Йорка. На початку двадцятого століття Клівленд став важливим промисловим центром Америки, бувши домівкою для таких автопромислових компаній як «Peerless», «People's», «Jordan», «» та «Winton», компанії що випустила перший в США автомобіль. Інші клівлендські автовиробники, такі як «» і «», виготовляли парові автомобілі, а компанія «Baker» виробляла електромобілі. У той час через свій стрімкий розвиток Клівленд називали шостим містом.

Станом на 1920 рік, здебільшого через свою економічну заможність, Клівленд став п'ятим найбільшим містом Америки. Серед міських лідерів було багато політиків-прогресивістів, як-от популіст мер . Багато визначних клівлендців того часу поховані на історичному кладовищі «», тут спочивають президент Джеймс А. Ґарфілд і Джон Д. Рокфеллер.

Із нагоди святкування сторіччя з часу набуття Клівлендом статусу міста, 1936 року було відкрито уздовж берега озера Ері на північ від середмістя. Первинно задуманий як спосіб розворушити місто після Великої депресії, ярмарок привабив чотири мільйони відвідувачів уже першого сезону, а до кінця другого, останнього, сезону у вересні 1937 року — 7 мільйонів відвідувачів. Експозицію було влаштовано на території, що зараз, з-поміж інших, належить , Залі слави рок-н-ролу та . По завершенню Другої світової війни економіка міста продовжила процвітати. Серед спортивних перемог — «Індіанці» перемогли в , «Барони» стали чемпіонами Американської гокейної ліги, а «Коричневі» домінували на професійній футбольній сцені в 1950-х. Зрештою, породивши багатьох чемпіонів із боксу та легкої атлетики, Клівленд здобув прізвисько «місто чемпіонів» у тогочасному спортивному світі. Підприємці заявляли, що Клівленд «найкраща локація у нації». 1940 року неіспаномовні білі становили 90.2 % населення Клівленда. Населеність сягнула своєї вершини 914 808, і 1949 року Клівленд був уперше названий «». У 1960-х роках ріст економіки сповільнився, мешканці підшукували собі житло в передмісті, віддзеркалюючи загальнонаціональну тенденцію до субурбанізації.

У 1950-х — 1960-х роках у Клівленді відбулися соціальні та расові заворушення, що ознаменувались з 18 до 23 липня 1966 та з 23 до 25 липня 1968 року. У листопаді 1967 року Клівленд став першим великим американським містом, що обрало чорношкірого мера — (перебував на посаді з 1968 по 1971 рік).

У грудні 1978 року Клівленд став першим великим американським містом із часів Великої депресії, у якому настав фінансовий дефолт через федеральні позики. На початку 1980-х років декілька чинників, серед яких зміни в міжнародній політиці вільної торгівлі, інфляція й , спричинились до , яка торкнулась таких міст, як Клівленд. Рівень безробіття сягнув своєї вершини 1983 року, а Клівлендовий показник 13,8 % був вищим за середньонаціональні цифри через закриття кількох виробничих центрів.

Економічне відновлення в метрополійній території розпочалось за каденцій мерів Джорджа Войновича та . Перебудова міста найбільших обертів набрала в районі середмістя поблизу спортивно-розважального комплексу «», що складається зі стадіону «» і «Квікен-Лонс-арени», та поблизу , що складається із Зали слави рок-н-ролу, стадіону «Ферст-енерджі» та . Місцеві ЗМІ прозвали Клівленд «видужалим містом» поки відбувався розвиток середміських кварталів і поліпшення освітньої системи як муніципальні пріоритети. 1999 року Клівленд увійшов до списку світових міст.

У 21 столітті місто поліпшило свою інфраструктуру, стало більш різногалузевим, здобуло загальнонаціональну репутацію в медичній сфері, інвестувало кошти в розвиток мистецтва. Загалом, Клівленд вважають містом, у якого відкрилось друге дихання. Серед міських пріоритетів є реновація житлових кварталів і збільшення інвестування в державну освіту.

Географія

Топографія Згідно з Бюро перепису населення США, площа міста становить 213,6 км2, з яких 201,24 км2 припадає на суходіл і 12,35 км2 на воду. Узбережжя озера Ері розташоване 173 метри поверх рівня моря, однак саме місто розляглось на низці строкатих стрімчаків, приблизно перпендикулярних до озера. У Клівленді ці стрімчаки здебільшого прорізані річкою Каягоґа, Великим струмком і Евклідовим струмком. Що далі від берега озера суходіл різко піднімається. , віддалена від берега на 1,6 км, розляглась на висоті 198 м від рівня моря, а Гопкінське летовище, 8 км від озера, на висоті 241 м.

Міський пейзаж

Архітектура Див. також: та

Середмістю Клівленда характерна різнопланова архітектура. Багато місцевих управлінських і цивільних споруд, а зокрема Будівля міської ради, , , , згуртовані навколо відкритої та всі побудовані в неокласичному стилі. Зведені на початку 20 століття, усі вони беруть початок від «» плану забудови 1903 року і є найпримітнішим прикладом філософії руху «» в США. Термінал-Тавер, добудована 1930 року, була найвищою будівлею в Північній Америці (не враховуючи Нью-Йорк) до 1964 року та найвищою спорудою міста аж до 1991 року. Будівля є типовим прикладом архітектурного стилю боз-ар серед хмарочосів. Два новіших небосяги розташовані на Народній площі — цей Кей-Тавер (наразі найвища споруда в Огайо) та , обидві поєднують елементи стилю Ар Деко з постмодерними деталями. Іншим архітектурним скарбом Клівленда є (іноді її також називають Старою Аркадою), п'ятиповерхова аркада, зведена 1890 року та оновлена 2001 року й слугує Гаяттовому Регенському Готелеві. Примітними прикладами в Клівленді є історична , що розташовується в середмісті Клівленда, та Російський православний православний кафедральний собор св. Теодозія з його цибулеподібніми банями, що розміщений у , а також численні етнічно натхненні римо-католицькі храми. На схід від Народної площі аж до Університетського кільця тягнеться , усталено престижна й елегантна вулиця. Наприкінці 1880-х років письменник описав її як «найкрасивішу вулицю на світі». Відома під назвою «вулиця мільйонерів», Евклідова авеню відома на весь світ як домівка для таких визначних людей як Рокфеллер, та Гей.

Мікрорайони

Середмістя Клівленда розгортається довкола Народної площі й складається з різноманітних районів. Воно є домівкою для традиційного Фінансового району, Громадського центру, Клівлендського Театрального району, де розміщується площа «Плейгаус». Райони змішаного вжитку, як-от Низини та Складський район, забудовані промисловими й офісними спорудами, ресторанами та барами. Кількість житлових блоків у вигляді кондомініумів, лофтів і квартир перебуває під постійним зростанням із 2000 року. Серед нещодавніх проектів із розвитку міста було відновлення Низин, запуск проекту «Евклідів коридор», та будівельні роботи на Східній 4-ій вулиці. Міщани географічно поділяють себе на східнобережних і західнобережних мешканців відносно річки Каягоґа. На східному березі розташовуються мікрорайони Бакеє-Шейкер, Централ, Коллінвуд, Корлетт, Евклід-Ґрін, Фейрфекс, Форест-Гіллз, Ґленвілль, Пейн/Ґудріх-Кіртленд-Парк, Гах, Кінсмен, Лі Гарвард/Севілл-Майлс, Маунт-Плезент, Ноттінґгем, Сент-Клер-Суперіор, Юніон-Майлз-Парк, Університетське кільце, Мала Італія, Вудлендські пагорби. На західному березі розміщені мікрорайони Бруклінський центр, Кларк-Фултон, Детройт-Шорвей, Куделл, Еджвотер, Огайо-Сіті, Тремонт, Старий Бруклін, Стокіярдз, Західний Бульвар і ще чотири мікрорайони, які міщани називають Західним Парком: Каммз-Корнерз, Джефферсон, Пурітас-Лонґмед і Ріверсайд. Три мікрорайони, що розляглись у Каягоґській долині, інколи називають південнобережними — Промислова долина/Качиний острів, Слов'янське село (Північний і Південний Бродвеї) та Тремонт.

Декілька середмісних мікрорайонів в останні роки переживають джентрифікацію. Спроби мікрорайонів як на західному березі (Огайо-Сіті, Тремонт, Детройт-Шорвей і Еджвотер), так і на східному (Коллінвуд, Гах, Фейрфекс і Мала Італія) залучити креативний клас працівників, що переживає час підйому, увінчались успіхом, що посприяло розвитку житлових мікрорайонів. До того ж розвиток концепту зонування «живи і працюй» поблизу східної частини міста посприяв перетворенню старих промислових споруд на лофти для митців.

Передмістя

Докладніше: До старіших передмість Клівленда, що розміщені в межах внутрішнього кільця, належать Бедфорд, Бедфорд-Гайтс, Брук-Парк, Бруклін, Бруклін-Гайтс, Клівленд-Гайтс, Каягоґа-Гайтс, Східний Клівленд, Евклід, Фейрв'ю-Парк, Ґарфілд-Гайтс, Лейквуд, Лінндейл, Мейпл-Гайтс, Ньюберґ-Гайтс, Парма, Парма-Гайтс, Шейкер-Гайтс, Солон, Саут-Евклід, Юніверсіті-Гайтс і Ворренсвілль-Гайтс. Багато передмість є членами першого консорціуму передмість північно-східного Огайо.

Клімат