Утраквістичні школи — двомовні школи у Галичині 1886—1939 роках. У таких школах частина предметів викладалася однією мовою, а частина — іншою. Вперше спроба ввести утраквізм була здійснена в Австро-угорській імперії у 1886 році, коли намісник цісаря в Галичині Аґенор Голуховський вніс до Галицького крайового сойму проєкт, в якому пропонував запровадити навчання в усіх школах польською мовою паралельно з німецькою. Вдруге питання утраквістичного навчання обговорювалося у Соймі у 1903—1904 роках, але такий проєкт не було підтримано. Згодом двомовність була запроваджена як експеримент для русинів (тобто українців), словінців та волохів в дев'яти окремих гімназіях. У 1908 році в Галичині засноване товариство «Учительська громада», яка боролася за формування мережі українських приватних шкіл, зокрема за перетворення утраквістичних польсько-українських шкіл в україномовні.
Двомовне навчання в Польщі було введене як обов'язкове для всіх типів шкіл відповідно шкільного закону «lex Grabski». Свою назву отримав від прізвища тогочасного міністра освіти Польщі Станіслава Грабського. 1924 року Державні навчальні заклади стали польськомовними або двомовними: державні школи з українською мовою навчання фактично не мали права на існування. Після приєднання Галичини до Радянської України у 1939 році, працювали двомовні українсько-російські школи.
Примітки
Джерела