Валерій Петрович Чорнозуб (7 листопада 1953, Миколаїв) — український спецпризначенець. Генерал-майор. Т.в.о. Голови Служби зовнішньої розвідки України (лютий — квітень 2005) .

Життєпис Народився 7 листопада 1953 року в місті Миколаїв. У 1975 році закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут. Потім закінчив курси з поглибленого вивчення англійської мови при цьому інституті, працював на Миколаївському суднобудівному заводі ім. 61 Комунара.

З 1982 року почалася військова служба в органах державної безпеки. Спочатку він проходив її в Управлінні КДБ УРСР по Херсонській області, а потім в Управлінні КДБ УРСР по Миколаївській області. До червня 1985 року був оперативним уповноваженим і старшим оперуповноваженим у різних підрозділах зазначених управлінь.

Надалі його служба пов'язана з роботою в центральному апараті зовнішньої розвідки КДБ УРСР. До вересня 1988 року він працює старшим оперуповноваженим 3 відділу Першого управління КДБ УРСР, після чого його призначають на посаду начальника напрямку зазначеного відділу. Далі пройшов шлях від заступника начальника відділу до заступника начальника Управління науково-технічної розвідки Головного управління розвідки СБ України. Після цього його було призначено начальником Управління економічної розвідки, а у серпні 1994 року — заступником начальника Головного управління — начальником Управління економічної розвідки ГУР СБУ. У 1994 році присвоєно військове звання полковник.

У листопаді 1995 року призначений на посаду першого заступника начальника розвідувального органу СБУ. У 1997 році він стає генерал-майором, а у жовтні 2000 року його направляють у тривале закордонне відрядження до однієї з країн Сходу. Після повернення з-за кордону у липні 2004 року його було призначено першим заступником директора департаменту — начальником ГУР департаменту розвідки СБУ. Після створення Служби зовнішньої розвідки України він з листопада 2004 року обіймає посаду директора 1-го департаменту, а з грудня цього ж року — першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України України.

З лютого по квітень 2005 року тимчасово виконував обов'язки Голови Служби зовнішньої розвідки України . Член Міжвідомчої координаційної комісії Антитерористичного центру при Службі безпеки УкраїниРОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 192/2006-рп Про персональний склад Міжвідомчої координаційної комісії Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

У грудні 2005 року він звільнився з військової служби (за станом здоров'я) і до березня 2006 року був радником Голови Служби, потім був призначений на посаду першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України і йому був присвоєний третій ранг державного службовця. У липні 2006 року він звільнився з лав Служби зовнішньої розвідки України.

Нагороди та відзнаки орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2004), Грамота Верховної Ради України (2005), Нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України» (1998), Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (1999), Почесна відзнака ГУР СБ України (2002)

Примітки