Христи́на Дани́лівна Журавльова, у шлюбі Алче́вська ( , Борзна, Чернігівська губернія, Російська імперія — 15 серпня, 1920, Харків, Українська РСР ) — український педагог, організаторка народної освіти, меценатка, письменниця. Засновниця (1862) Харківської жіночої недільної школи, що була зразком організації освіти дорослих в Україні, Росії та дістала схвальну оцінку на Заході.

Дружина засновника м. Алчевська Олексія Алчевського, мати Дмитра (кандидат природничих наук), Григорія, Ганни (викладачка в жіночій недільній школі), Миколи (театральний критик, автор першого букваря для дорослих українською), Івана та Христини Алчевських.

Життєпис Народилась у Борзні, Чернігівщина. Батько Данило Журавльов — викладач російської словесності в міському училищі, мати — Аннет Миколаївна Вуїч (1809—1857), дворянка, донька героя війни 1812 року генерала Вуїча, сина молдовського господаря, мала сербське й румунське коріння. У Христини було ще два брати: Михайло та Леонтій.

Освіту здобула самотужки.

Діяльність У часи революційної ситуації 60-х років XIX століття під псевдонімом «Українка» листувалася з О. Герценом, один з її листів надруковано в його часописі «Колокол».

У 1862 році заснувала Харківську жіночу недільну школу. Офіційно її засновано у 1870 році, утримувала цю школу до 1919 року. В школі правознавство, географію, історію України, письмо, математику, фізику та хімію викладала з колективом педагогів-сподвижників — безплатно працювало понад 100 вчителів. В перші роки в школі було близько 50 учениць, середній вік школярок на 1878-79 роки — 12 років, на 1892-93 роки — 14 з половиною років. У 1892-93 роках кількість учениць зросла до 600—700. Збільшилася і кількість викладачок: на 5 учениць припадала одна учителька. Учениць було поділено на три категорії: ті, хто зовсім не вміли писати, ті, хто вміли читати, але не вміли писати, та ті, кому потрібно було покращувати свої навички. Кожна група мала одну або двох кураторок, які займалися і позакласною роботою: учениці ходили на екскурсії, відвідували театри та вистави, брали участь у літературних читаннях.Освіта для жінок у XIX столітті на Донбасі: родина Алчевських та їхні школи

У 1896 році Алчевська збудувала для школи будинок вартістю 50 000 карбованців — єдине власне, тобто таке, що належало школі, приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії.

У 1879 року відкрила ще одну школу в селі Олексіївка (нині у складі Перевальського району Луганської області), навчання в якій вели українською мовою. У школі викладав Борис Грінченко.

Популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченка. На своїй садибі у Харкові (тепер будинок Палацу культури Національної поліції) у 1900 встановила перший у Україні пам'ятник Тарасу Шевченку, погруддя роботи скульптора Володимира Беклемішева.

Христина Алчевська згуртувала й очолила авторський колектив з укладання 3-томного критико-бібліографічного покажчика «Что читать народу?» (1884—1906). У ньому понад 4 тисячі рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів, учителів, викладачів, професорів і просто читачів на твори української, закордонної, російської літератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых», що протягом 1899—1917 витримав 40 видань.

Авторка мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), методичних статей з навчання дорослих та оповідань, укладачка «Каталога книг» для недільних шкіл, учасниця педагогічних експозицій на всеросійських та міжнародних виставках (у Москві та Нижньому Новгороді — 1895, 1896, Парижі — 1889, 1900, Чикаго — 1893).

Ушанована багатьма найвищими нагородами — золотими та срібними медалями, почесними дипломами тощо, обрана віцепрезидентом Міжнародної ліги освіти.

На її надгробку зроблений напис «Просвітителька народу».

Померла 15 серпня 1920 року у ХарковіІснують й інші версії стосовно дати смерті. Зустрічається також інформація про 15 березня та 15 серпня 1920 року.

Вшанування пам'яті На державному рівні

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «16 квітня - 180 років із дня народження Христини Алчевської (1841-1920), педагога, письменниці, перекладачки, бібліографа, громадської діячки».

Інше Іменем Христини Алчевської названо 28 курінь УПЮ . Іменем Алчевської названо Борзнянську загальноосвітню школу I—III ступенів. Іменем Алчевської названо Алчевську спеціалізовану школу № 1. Вулиця Христини Алчевської у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кременчук, Львів та Чернігів. У місті Київ є провулок Христини Алчевської.

Примітки

Джерела Мазуркевич О. Р. Визначні українські педагоги — народні просвітителі. Х. Д. Алчевська та її сподвижники. — К., 1963. Мухін М. І. Педагогічні погляди та освітня діяльність Х. Д. Алчевської. — К., 1979. Новак А. А. Вчитель. Борець. Жінка (до 175-річчя від дня народження Христини Алчевської) / А. А. Новак // Чернігівщина. — № 16 (573). — 2016. — 21 квітня. — С. 15. Оліфіренко В. Дума і пісня. Посібник-хрестоматія з літератури рідного краю. — Донецьк: Донбас, 1993 (спецвипуск журналу «Донбас»). — 195 с. Алчевська Христина Данилівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар; відп. ред. Л. А. Дубровіна; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 18–19. Алчевская Х. Д. Полгода из жизни воскресной школы: (из записной тетради учительницы воскресной шк.): (из журн. «Рус. Шк.» за 1895 г.) / Х. Д. Алчевской. — СПб.: Тип. И. Н. Скороходова, 1895. — 126 с.

Посилання Алчевська, Христина Данилівна // ВУЕ

Сторінка «АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА» інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України та світу» ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського Мультсеріал «Історії небайдужих»: Епізод 4 «Алчевські» Історія багатійки Алчевської та її українського Донбасу в Російській імперії Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України