Ната́н Іса́йович А́льтман ( , Вінниця — 12 грудня 1970, Ленінград) — український художник-кубіст; пейзажі, портрети, книжкова графіка, скульптура, декоративні рельєфи, сценографія; портрети Анни Ахматової (1915), С. Міхоелса (1926), ілюстрації до Старого Заповіту (1933), антифашистські карикатури.
Життєпис
Народився в єврейській родині. Батько помер, коли хлопець був ще малим.
Художню освіту здобув в Одеському художньому училищі у 1902—1907 рр. Удосконалював художню майстерність у Парижі в приватній художній студії (1910—1911 рр.), зазнав впливу новітніх мистецьких стилів, особливо французького кубізму.
1912 р. перебрався у Петербург. Мав попит як художник. Був одним із засновників «Єврейського товариства розвитку мистецтв». Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 р. став на бік нової влади, брав участь у декоруванні нових революційних свят у Петрограді та Москві. Аби зробити кар'єру при більшовицькій владі, створив декілька портретів більшовицького лідера Леніна, серед них і його погруддя в цілком реалістичній манері (бронза, 1920 р.)
Почав працювати як театральний художник. Брав участь у створенні кінофільму «Єврейське щастя» за сценарієм Шолом-Алейхема. За пропозицією Альтмана, натурні зйомки проходили у Вінниці в неперебудованому тоді районі бідноти — Єрусалимці.
1928 року Альтман відбув із Державним єврейським театром на гастролі у Західну Європу. По закінченню гастролей, залишився у Парижі, де перебував до 1935 р. Повернувся у СРСР, де застав період сталінських чисток кадрів і репресій. Відійшов від створення картин і займався графікою, проектами створення поштових марок та книжковою графікою. Формалістичні твори Альтмана стали незатребуваними на тлі придушеного цензурою радянського мистецтва. Художня манера Альтмана не укладалась в жорстокі межі офіційного стилю соціалістичний реалізм.
Вибрані твори Автопортрет, 1911, Російський музей Канал. Брюгге, 1911, Російський музей Глечик і помідори (натюрморт), 1912 цикл «Єврейська графіка», 1914 портрет поетеси Анни Ахматової, 1914 Соняшники, 1915 Портрет Надії Крет. Автопортрет, погруддя, 1916 Портрет А. В. Луначарського, гіпс, погруддя, 1920, Третьяковська галерея, Москва
Див. також Модернізм Портрет Радянське мистецтво Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом
Примітки
Джерела Лебединська Т. М. Альтман Натан Ісайович // Петров В. Разносторонний художник, «Творчество», 1969, № 10. Эткинд М. Н. Альтман. М., 1971 Альтман,_Натан_Исаевич. 1889—1970: Каталог выставки (Вступительная статья А. А. Каменского). М., 1978. Шишанов В. А. Витебский музей современного искусства, история создания и коллекции. 1918—1941. — Минск: Медисонт, 2007. — 144 с.
Посилання