Патріс Енн (Пет) Мерфі (; , Спокені, Вашингтон) — американська письменниця у жанрі наукової фантастики та фентезі.
Біографія Народилася 9 березня 1955 року в Спокені, Вашингтон, США. 1976 року отримала ступінь бакалавра з біології та природознавства в Каліфорнійському університеті (Санта-Круз), де також відвідувала заняття програми наукового письма. Протягом більш ніж двадцяти років працювала у музеї науки та мистецтв «Експлораторіум» та видавала нехудожню науково-популярну літературу.
1991 року Пет Мерфі та Карен Джой Фаулер заснували літературну нагороду — Меморіальну премію Джеймса Тіптрі-молодшого, яку вручають за «розширення та дослідження нашого розуміння гендеру» у науковій фантастиці та фентезі. Премію назвали на честь Еліс Шелдон, яка використовувала псевдонім Джеймс Тіптрі-молодший. Ба більше, Пет разом із Лізою Голдстейн та Мішель Ресснер утворила товариство «The Brazen Hussies» (), головною метою якого стала популяризації їхньої творчості та фантастики загалом.
1999 року одружилася з Девідом Райтом, поліцейським у Сан-Франциско. Володіє чорним поясом з бойового мистецтва кемпо.
Кар'єра Дебютувала як письменниця 1979 року, опублікувавши оповідання «Нічний птах у вікні». Перший же роман авторки — «Мисливиць у тіні» — побачив світ 1982 року та розповідав про подорож неандертальця у майбутнє. 1987 року вийшов роман «Впала жінка», яка принесла Пет Мерфі премію «Неб'юла». Книга розповідає про жінку-археолога Елізабет Батлер, яка може бачити привидів минулого.
1990 року світ побачила збірка короткої прози письменниці — «Точки відправлення», за яку авторка удостоїлася Меморіальної премії імені Філіпа К. Діка. До цієї збірки, зокрема, увійшли повісті «Закохана Рейчел» (розповідь про надзвичайно розумного шимпанзе жін. роду, якій вдається втекти з дослідницького інституту) та «Кістки» (історія про велета ), які також стали лауреатами найпрестижніших літературних нагород — премії «Неб'юла» і «Локус» та Всесвітньої премії фентезі.
2007 року вийшов дитячий роман «Дикі дівчатка» про пригоди двох дівчаток-підлітків, Джоан та Сари. Книга принесла авторці премію Крістофера у категорії «Книжки для молоді».
Бібліографія (вибране)
Романи The Shadow Hunter (1982; частково переписаний та перевиданий 2002) — «Мисливиць у тіні»; The Falling Woman (1986) — «Жінка, що падає»; The City, Not Long After (1989) — «Місто незабаром після»; Nadya: The Wolf Chronicles (1996) — «Надя: Вовчі хроніки»; There and Back Again (1999) — «Туди і звідти»; Wild Angel (2001) — «Дикий янгол» Adventures in Time and Space with Max Merriwell (2002) — «Пригоди у часі та просторі з Максом Меррівеллом»; The Wild Girls (дитячий роман) (2007) — «Дикі дівчатка».
Коротка проза
Збірки Points of Departure (1990) — «Точки відправлення»; Women Up to No Good (2013) — «Жінки не до добра».
Примітки
Посилання