Іран розташований у зоні активного тектонічного зчленування, що робить його геологічну будову унікальним об’єктом для наукових досліджень. Територія країни сформувалася внаслідок тривалого закриття прадавнього океану Тетіс та подальшого зіткнення Аравійської та Євразійської літосферних плит. Цей масштабний геодинамічний процес зумовив виняткове різноманіття місцевого рельєфу: від величних складчастих гірських систем Загросу та Альборзу до розлогих внутрішньоконтинентальних пустельних западин. Складна геодинамічна еволюція не лише перетворила регіон на зону високої сейсмічної активності, а й сприяла формуванню колосальних покладів корисних копалин, зокрема вуглеводнів та поліметалевих руд.
Геологічна будова країни
Територія Ірану розташована в межах Середземноморського складчастого пояса. В центральній частині виділяється серединний епібайкальський масив з довендською складчастою основою і венд-фанерозойським осадовим чохлом, на якому розташовані родовища руд міді, поліметалів, заліза, кам'яне вугілля.
У накладених на масив западинах (Деш-те-Кевір та інш.) розвинені червоноколірні лагунно-континентальні уламкові і соленосні товщі олігоцен-міоценового віку. На півночі розташовані Ельбурс-Біналудська, Копетдагська і Ельбурська системи мезозойсько-ранньопалеогенових геосинклінальних прогинів.
На півдні та заході — складчасті системи Загроса і Сенендедж-Сирджанська. Перша являє собою міогеосинклінальний прогин венду-палеогену, де в пізній крейді та міоцені розвинулась складчастість і орогенез. Друга — геосинклінальний прогин, виконаний карбонатно-теригенними і вулканогенними серіями юри-крейди. Вздовж південно-західної межі серединного масиву і цих складчастих зон розташовується кайнозойський вулкано-плутонічний пояс Урмія-Дохтер, що простежується більш ніж на 1000 км. Цей пояс складений в основному континентальними андезит-дацит-ліпаритовими серіями з плутонами гранітоїдів.
Вздовж кордонів Афганістану і Пакистану розташована Східно-Іранська складчаста система — евгеосинклінальний прогин, заповнений офіолітовими і флішевими утвореннями крейди-еоцену.
Сейсмічність. Район Ірану високосейсмічний. Тільки у XX ст. під час 22 найсильніших землетрусах (9 балів і вище) тут загинули 73 000 чоловік. У грудні 2003 р. під час руйнівного землетрусу загинуло понад 70 000 чоловік.
Див. також
Корисні копалини Ірану Історія освоєння мінеральних ресурсів Ірану Гірнича промисловість Ірану Природа Ірану Економіка Ірану
Примітки
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023