Олекса́ндр І́горович Оха́пкін ( 28 січня 1962, Житомир) — сучасний український живописець, що працює переважно в галузі іконопису, чи, більш точно, «хатньої ікони»Іконосвіт Олександра Охапкіна Слово Просвіти, заслужений художник України.

Життєпис

Олександр Охапкін народився 28 січня 1962 року в Житомирі.

Середню художню освіту отримав у Дніпропетровському художньому училищі, де навчався у 1978—1982 рр. Після закінчення училища два роки працював вчителем у дитячій художній школі міста Олександрії, з 1982 по 1984 рік.

У 1984 році вступив на факультет живопису Київського державного художнього інституту (нині Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчання в художньому інституті закінчив у серпні 1990 року, після чого повернувся до Олександрії, де продовжив вчителювання в місцевій художній школі.

Нині Олександр Охапкін мешкає в Олександрії, працює викладачем в Олександрійській дитячій художній школі. В цьому місті він виконував замовлення новозбудованих церков, для яких писав ікони і брав участь у розписі церковних інтер'єрів.

Родина Одружений, виховує доньку.

Творчість

Олександр Охапкін працює у галузі станкового малярства. У його творах талановито синтезуються традиційні техніки стародавнього іконопису і сучасного виконання, такий стиль називають творчою іконою поставлену на національну основу.

Мистецтвознавці називають творчість Олександра Охапкіна «релігійною поезією у фарбах». За словами професора історії мистецтва Київської духовної академії Дмитра Степовика, Олександр Охапкін:

Картини художника виставлялись на багатьох виставках в Україні і за кордоном. Вони зберігаються у фондах Спілки художників України, приватних збірках Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн. Його ікони також прикрашають різні українські церкви, зокрема, Церкву святого Володимира в Парижі та Собор святого Юра у Львові, київську церкву Святого Миколая на Аскольдовій могилі, церкви Олександрії та КропивницькогоОлександр Охапкін бачить Бога у вишитій сорочці Алла Топчій, «Українське Слово». Ним виконано ікони для іконостасу Церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Пирогів (Київ).

Ось слова на адресу Олександра Охапкіна громадської діячки, мецената, співачки та власниці арт-холу «Кайрос» Ольги Богомолець:

Працює художник також і в жанрах натюрморту, пейзажу, портрету.

Спільно з Степаном Ніколенком він виконав живописні панно, дерев'яні та металопластикові композиції для приміщення Олександрійської дитячої бібліотеки ім. Юрія Гагаріна, написав ікони та сюжетні композиції для Свято-Покровського кафедрального собору та церкви Святих Анастасії і Федора в Олександрії, ікони та сюжетні композиції для церкви Петра і Павла в Кропивницькому.

Крім того він займається ілюстраторською роботою, співпрацював з видавництвом імені Олени Теліги.

У 2006 році вийшов документальний фільм про Олександра Охапкіна «Заквітчана вічність», виробництва телерадіокомпанії «Глас» Заквітчана вічність. Документальний фільм.

Державні нагороди

Указом Президента України від 25 червня 2016 року № 276 про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України Почесне звання «Заслужений художник України» було присвоєно викладачу Олександрійської дитячої художньої школи Олександру ОхапкінуУКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 276/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України.

Відзнаки

- Лауреат Першої Святомихайлівської виставки — конкурсу, 1997 р.

- Подяка від Міжнародного фонду ім. Кирила Стеценка, 1999 р.

- Подяки від Музею народної архітектури та побуту України, починаючи з 1999 р. по теперішній час

- Подяка директора Будинку вчителя, м. Київ, 2001 р.

- Подяка директора обласного краєзнавчого музею, 2001 р.

- Грамота управління культури Кіровоградської облдержадміністрації, 2001 р.

- Грамота від начальника відділу культури, 2002 р.

- Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України, 2002 р.

- Подяка Київського міського голови, 2002 р.

- Грамота управління культури Кіровоградської облдержадміністрації, 2002 р.

- Подяка Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2002 р.

- Подяка від міського голови, 2003 р.

- Почесна грамота Київського міського голови та нагрудний знак «Знак Пошани», 2003 р.

- Подяка першого заступника міського голови, 2004 р.

- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня, 2004 р.

- Диплом «Олександрієць року» у номінації «Талант року», 2005 р.

- Диплом Міжнародного благодійного Фонду Святої Марії, нагороджено орденом «Святої Марії», 2007 р.

- Подяка Громади святих апостолів Петра та Павла Української Православної церкви Київського патріархату, 2007 р.

- Грамота Міністерства культури та туризму України, 2007 р.

- Почесна Грамота за участь в Міжнародному культурологічному симпозіумі « Українська ікона. Іконописне мистецтво діаспори», 2007 р.

- Грамота Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви та орден Преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня, 2008 р.

- Почесна Грамота управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, 2012 р.

- Почесна відзнака-медаль «Батьківщина Тараса Шевченка» с. Шевченкове, Звенигородського району Черкаської області, вересень 2014 р.

- Грамота Військових частин ЗСУ за пересувні виставки художніх полотен «Пресвята Богородице! Захисти Україну!», 2014—2015 р.

- Грамота товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, 2015 р.

- Подяка від начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради, 2015 р.

- Медаль «Трудова слава» Міжнародною Академією МАРТІС «Золота фортуна», грудень 2015 р. — Грамота та медаль до 400-ліття Василіянського Чину Святого Йосафата, с. Погоня Тисменицького району Івано-Франківської області, 17 листопада 2017 р.

Виставки

Виставки (до 2003 року) 1992 — «Художники України», Рим, Італія. 1993 — Персональна виставка «Різдво», Галерея мистецтв Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Київ, Україна. 1993 — «Україна», Культурологічний центр, Ільвешайм, Німеччина. 1993 — «Покрова», Музей народної архітектури та побуту України, Київ, Україна. 1994 — «Великдень на Україні», Галерея мистецтв Національного університету «Киево-Могилянська Академія», Київ, Україна. 1995 — «Різдво», Український дім, Київ, Україна. 1995 — «Апостол Андрій», Інститут економіки управління та господарського права, Київ, Україна. 1996 — Перша всеукраїнська виставка духовного мистецтва з нагоди 400-річчя Берестейської унії. Український дім, Київ, Україна. 1996 — Персональна виставка «Різдво», Музей літератури України, Київ, Україна. 1996 — «Пречисті паломниці», Париж, Франція. 1997 — «Перша Святомихайлівська художня виставка-конкурс», Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», Київ, Україна. 1997 — «Українська писанка», Центральний палац дітей та юнацтва, Київ, Україна. 1998 — «Сучасна українська ікона», Екзархія Києво-Вишгородська УГВД, Київ, Україна. 1998 — Персональна виставка «Біблейні сюжети», Міжнародна організація «Жіноча громада», Київ, Україна. 1999 — «Республіканська художня виставка», Будинок художника, Київ, Україна. 1999 — Персональна виставка, Інститут економіки, управління та господарчого права, Київ, Україна. 1999 — «Різдвяний вечір», Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка, Київський будинок вчених, Україна. 2000 — Персональна виставка «Великдень», Київський міський будинок вчителя, Київ, Україна. 2000 — Персональна виставка «Покрова», Музей народної архітектури та побуту України, Київ, Україна. 2001 — Персональна виставка, галерея «Лавра», Київ, Україна. 2003 — Персональна виставка, Всеукраїнське товариство «Просвіта», Київ, Україна.

Деякі виставки після 2003 року 31 січня — 14 лютого 2012 р. — виставка «Домашні ікони Олександра Охапкіна» арт-холі «Кайрос» Ольги Богомолець«Домашні ікони» Олександра Охапкіна ВІДЕОІконосвіт Олександра Охапкіна. До 14 лютого можна побачити персональну виставку відомого художника газета День 2013 р — Київський коледж з посиленої військової та фізичної підготовки 2013 р — бібліотека № 35, м. Київ 2013 р — Український Фонд Культури 2014 р — Національній Банк України 2014 р — Національний будівельний університет, м. Київ 2014 р — Національний університеті ім. Драгоманова, м. Київ 10 жовтня — 7 листопада 2014 р. — виставка у Канівському музеї Тараса Шевченка 2015 р — бібліотека ім. Адама Міцкевича, м. Київ 2016 р — с. Зоря Донецької області 2016 р — Національний музей літератури України, м. Київ 2016 р — м. Вугледар Донецької області (для військових) 2017 р — Національний музей-заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», с. Шевченкове Черкаської області 2017 р — м. Обухів 17 березня 2017 р — галерея «Єлисаветград», м. Кропивницький 2017 р — бібліотека ім. Д.Чижевського, м. Кропивницький 2017 р — галерея «АртШик», м. Вінниця. 2017 р — Кіровоградський обласний художній музей 2018 р — с. Денихівка, Тетіївський район Київської області 2018 р — м. Тетієв, Київської області 22 березня—15 квітня 2018 р. — виставка «Дзвонять дзвони Великодні» у арт-холі Олександрійської міської центральної бібліотеки ім. О. С. Пушкіна, ОлександріяСобытие, которого мы ждали

З травня 2014 року твори Олександра Охапкіна: портрет Тараса Шевченка, полотна «Материнство», «Миколай Чудотворець», «Розстріляне Відродження», «Мироносиця Руси-України» перебували під час проведення всіх заходів, які проводив «Мистецький спецназ» для воїнів-захисників. На благодійних засадах портрет «Т. Г. Шевченко» та полотно «Кобзар» передано в Національний Шевченківський музей в м. Каневі. Полотно «Материнство» — в музей-заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Картини «Неопалима чаша» та «Миколай Чудотворець» передані на аукціон для потреб воїнів АТО. Полотна: «Мирослава» та «Думи мої, літа мої…» — в музей Тараса Шевченка в Пекіні (Китай). Портрет «Героя України Євгена Березняка» — у Київський коледж з посиленої військової та фізичної підготовки.

Основні твори Основні твори митця — «Микола Чудотворець» (1996–2021; 12 варіантів), «Пісня янгола» (2000), «Богородиця Червоної калини», «Богородиця — Нев’янучий квіт» (обидва — 2001), «Знамення», «Благовіщення», «Божа Мати Милостива», «Материнство» (обидва — 2003), «Т. Шевченко», «Кобзар», «Вечірня пісня» (усі — 2004), «Вінок останньої радості» (2010), «Україна», «Хто йде за Мною, не буде ходити в темряві» (обидва — 2011), «Богородиця» (2012), «Мирослава» (2013), «Розстріляне Відродження», «Неопалима чаша», «Мироносиця Руси-України», «Думи мої, літа мої...», «Покрова» (усі — 2014), «Герой України Є. Березняк» (2015).

Поштові марки 9 травня 2023 року Укрпошта ввела в обіг поштовий блок «Слава Силам оборони і безпеки України! Гвардія наступу», автором якого є митець Олександр Охапкін. Також у жовтні 2024 року була введена в обіг поштова марка "Під покровом Богородиці", вона присвячена захисникам та захисницям України. У травні 2025 року Укрпошта випускає нову марку художника— «До Дня матері. Я живу тобою...».

Календарі Олександр Охапкін випустив декілька календарів, зокрема:

Календар «Олександр Охапкін. Українська ікона. 2020» Календар «Все буде Україна»( 2025 рік).

Див.також

Іван Руткович Юрій Євгенович Нікітін (нар. 1958, Київ) Роман Зілінко Данило Мовчан Ковтун Ольга Сергіївна Уляна Нищук Горобчук Іван Іванович

Примітки

Посилання і джерела Кузик. Б. М., Білошапка. В. В. Кіровоградщина: Історія та сучасність центру України. Т. 2. — Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005. ISBN 966-348-021-1 Електронні вісті abetka.ukrlife.org Альбом робіт Охапкіна на сайті радіо Воскресіння Світлини з виставки Охапкіна «Сучасна хатня ікона» Велика підбірка робіт художника Відеосюжет про іконопис Охапкіна в передачі «Доброго ранку, Україно!» на телеканалі «Ера» Фільм про іконотворчість Охапкіна