Тюр (Тів, Тіу, Тір, Тіваз) — бог давньоскандинавської міфології, що, за оповідями міфів, був богом війни (в інших версіях — провісник перемог). Батько ― Одін, вітчим ― Химір (король гігантів) одружений з матір'ю Тюра. Зображався одноруким — другу руку йому відкусив вовк Фенрір.
Тюру належить 3-я аета і руна Тейваз.
Згідно зі сучасними релігієзнавчими дослідженнями, початковий пантеон давньогерманських богів складався з чотирьох фігур. Це бог неба і світла Тюр (Тів), бог грози До-нар, бог вітру Вотан (Одін), богиня землі і родючості Фрейя. Чіткої субординації між ними, очевидно, не існувало, а їхні культи існували й розвивалися паралельно. У перші століття нашої ери домінантне місце в пантеоні обіймає Тюр (Тів), відповідний за своїми функціями та етимологією давньогрецькому Зевсу і давньоримському Юпітеру (імена всіх цих богів походять від індоєвропейського кореня div — блищати, сяяти). Саме на честь бога Тіва назвали один з днів тижня — вівторок (Tuesday).
Тюр (Тів) славився своєю чесністю і безстрашністю; він любив своє плем'я і відважно захищав його від ворогів.
Крім того, нам відомо, що староанглійська рунічна поема ототожнює Тіва з Полярною зіркою: «Честь — це зірка, вірність якої зберігають ті, хто піднесений. Вона завжди веде вірним шляхом через самий темний час. Так і благородна людина ніколи не обдурить».
Тів був прямолінійним і чесним божеством, далеким від усілякої хитрості. Саме завдяки такій доблесності та чесності Тіву доручили слідкувати за Фенріром.
Міфи про Тюра Один із міфів про Тюра пов'язаний з Фенріром. Цей жахливий вовк виріс таким сильним, що боги вирішили посадити його на ланцюг. Звичайні ланцюги не утримували звіра, а щоб Фенрір погодився одягнути на себе чарівні ланцюги, Тюру довелося на знак довіри покласти йому в пащу свою праву руку, оскільки його слово мало силу клятви, Фенрір любив Тюра і довіряв йому; і коли Тюр прийняв його виклик, він без опору дав надягнути собі на шию чарівного ланцюга. Коли вовк зрозумів, що не в силах порвати узи, він відкусив руку Тіву. Так був скутий Фенрір; і так Тюр пожертвував своєю рукою — і своїм словом, і своєю честю, — щоб виконати те, чого вимагав обов'язок — захищати всі дев'ять світів.
У німецькій культурі правою рукою робили особливий жест, коли приносили клятви, і самі по собі клятви сприймалися дуже серйозно. Важко було образити людину сильніше, ніж назвавши його клятвопорушником; і не мали багато злочинів настільки ж мерзенних, як порушення клятви.
В останній битві перед кінцем світу Тюр бився з демонським псом Гармом, вони убили один одного.
Примітки
Посилання Runeberg Projekt − Swedish etymological dictionary Video about the sun phenomenon connected to the Tysnes headland, pre-Christian cult and the sacral place names in the area
MyNDIR (My Norse Digital Image Repository) Illustrations of Týr from manuscripts and early print books. Clicking on the thumbnail will give you the full image and information concerning it. https://stud.com.ua/15799/religiyeznavstvo/drevnegermanskaya_religiya http://www.northernpaganism.org/ru/shrines/fenrir/teksty/the-mystery-of-fenris-and-tyr.html