У́гольсько-Широколужа́нський бу́ковий пралі́с — найбільший у світі кластер букового пралісу, загальна площа якого становить близько 9000 га.
Розташований у межах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (Тячівський район, Закарпатська область, Україна). Частини цього букового пралісу перебувають під охороною ще починаючи з 1920-х років. У 1992 році букові праліси Угольсько-Широколужанського заповідного масиву внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого у 2007 та 2011 роках були зараховані також інші букові праліси та старовікові букові ліси Європи.
Угольсько-Широколужанський буковий праліс є об'єктом активних наукових досліджень. У 2010 році було вперше проведено його статистичну інвентаризацію у рамках українсько-швейцарського наукового проекту. Повторна інвентаризація, метою якої є виявлення змін у лісовому масиві, запланована на 2019 рік. Крім того, починаючи з 2001 року тут проводяться дослідження на постійній моніторинговій дослідній ділянці прощею 10 га (200×500 м).
Результати статистичної інвентаризації Статистична інвентаризація Угольсько-Широколужанського букового пралісу була проведена в 2010 році на площі 10300 га лісу, з яких 8800 га представлені пралісами, а решта — природними лісами. Під час польових робіт було закладеного 314 кругових тестових ділянок площею 500 м², на яких були заміряні всі дерева діаметром 6 см і більше (всього 6779 дерев).
За матеріалами статистичної інвентаризації було встановлено, що: дерева бука лісового (Fagus sylvatica L.) становили 97% всіх заміряних дерев; вік найстаріших дерев становить близько 500 років; найгрубшим було дерево в'яза шорсткого, діаметр якого становив 150 см; найгрубше дерево бука лісового мало діаметр 140 см; щонайменше 10 дерев бука лісового на 1 га мали діаметр 80 см і більше; кількість живих дерев становить у середньому 435 шт./га, середня сума прощ поперечних перетинів — 36,6 м²/га, а середній запас — 582 м³</big>/га; запас відмерлої деревини (стоячої та лежачої) становить у середньому 163 м³/га; вертикальна структура Угольсько-Широколужанського букового пралісу є переважно триярусною, а вікна в шатрі деревостану здебільшого мають площу, близьку до площі поперечного перетину крони переважаючого дерева.
Еколого-туристичні маршрути Відвідати Угольсько-Широколужанський буковий праліс дозволяють два екотуристичні маршрути: Буковими пралісами Малої Угольки, що веде також до найдовшої карстової печери Українських Карпат «Дружби» та вапнякової скелі «Карстовий міст». Буковими пралісами Великої Угольки, кульмінаційним пунктом якого є карстова печера Молочний Камінь. Відвідування екотуристичних маршрутів Карпатського біосферного заповідника є платним.
Панорама
Примітки
Посилання Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Urwälder im Zentrum Europas. Ein Naturführer durch das Karpaten-Biosphärenreservat in der Ukraine. Virgin Forests of Uholka. Nature Guide to the Largest Virgin Beech Forest of Europe. A UNESCO World Heritage Site. Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. Методичні вказівки зі статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужанського букового пралісу. Карпатський біосферний заповідник. Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research WSL.
Джерела