Кіп Стівен Торн — американський фізик-теоретик, що працює в галузях астрофізики та теорії гравітації, лауреат Нобелівської премії з фізики 2017 року з формулюванням: «за вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль». Він розділив цю премію з Беррі Берішем та Райнером Вайсом. Один з авторів підручника-монографії «Гравітація».
Дослідження
Гравітаційні хвилі та LIGO Робота Торна полягала у передбаченні амплітуди гравітаційних хвиль та часової розгортки імпульсу при спостереженні з Землі, що мало велике значення для LIGO (Laser Interferometer Gravitational Wave Observatory — лазерної інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії). LIGO збудована для експерименту з детектування гравітаційних хвиль, одним із провідних пропагандистів якого був Торн. 1984 року він був одним із засновників проєкту, що став найбільшим із коли-небудь фінансованих Національним науковим фондом. Метою проєкту було виміряти й розрізнити флуктуацію у відстані між двома нерухомими точками. Такі флуктуації були б свідченням гравітаційної хвилі. Значним аспектом цієї роботи була побудова математичних моделей для аналізу того, що відбулося«Catching waves with Kip Thorne» . Plus Magazine. December 1, 2001. Торн також виконує інженерні розрахунки тих елементів LIGO, які не можна сконструювати чисто експериментально, і консультує щодо алгоритмів аналізу даних, за допомогою яких ведеться пошук гравітаційних хвиль. Теоретична підтримка LIGO включає ідентифікацію джерел гравітаційних сплесків, конструювання поглиначів розсіяного світла в плечах інтерферометра та — разом із групою Володимира Брагінського з Москви — розробку методів квантових вимірювань без збільшення невизначеності для нових детекторів, що дають змогу знешкодити найсерйозніше джерело шуму в таких детекторах — тепловий шум.
Об'єкти Торна — Житков Кіп Торн і Анна Житков запропонували модель так званого об'єкта Торна — Житков, який являє собою нейтронну зорю, яка перебуває в ядрі іншої зорі. Жодних зір, які наукова спільнота визнала б об'єктами Торна — Житков, досі не знайдено, але серед червоних гігантів є кандидати в такі об'єкти — це зорі OH359.762+0.120 та U Водолія.
Нагороди та визнання 1969: Американського інституту фізики за його книгу «Смерть зірки» 1972: член Американської академії мистецтв і наук 1973: член Національної академії наук США 1981: почесний доктор Московського державного університеу імені М. В. Ломоносова 1983: Силлімановська лекція 1992: Премія пам'яті Ріхтмаєра 1994: Американського інституту фізики за його книгу Black Holes and Time Warps: Einstein's Outrageous Legacy 1996: Медаль Карла Шварцшильда 1996: Премія Лілієнфельда 1999: член Американського фізичного товариства 1999: член РАН 2009: Медаль Альберта ЕйнштейнаEinsteinhaus Bern: 2010: Медаль Нільса Бора 2016: Премія з фундаментальної фізики 2016: Премія Грубера з космології 2016: Премія Шао 2016: Премія Кавлі 2016: 2016: Медаль Оскара Клейна 2016: Премія принцеси Астурійської 2016: Премія Гарві 2017: Нобелівська премія з фізики (1/4 премії) 2018:
Вплив на культуру
Ідеї Кіпа Торна про природу кротовин (кротових нір) були використані астрофізиком і другом Торна Карлом Саганом для написання його науково-фантастичного роману «Контакт». За романом режисер Роберт Земекіс зняв однойменний фільм.
Кіп Торн та його друг, продюсер Лінда Обст розробили концепцію фільму «Інтерстеллар» Крістофера Нолана. Торн виступив виконавчим продюсером і науковим консультантом стрічки, а також написав книгу — Наука «Інтерстеллару» (), яка пояснює фізичні явища, які були присутні у фільмі.
Доробок Thorne, K. S., in 300 Years of Gravitation, (Eds.) S. W. Hawking and W. Israel, 1987, (Chicago: Univ. of Chicago Press), Gravitational Radiation. Thorne, K. S., Price, R. H. and Macdonald, D. M., Black Holes, The Membrane Paradigm, 1986, (New Haven: Yale Univ. Press). Friedman, J., Morris, M. S., Novikov, I. D., Echeverria, F., Klinkhammer, G., Thorne, K. S. and Yurtsever, U., Physical Review D., 1990, (in press), Cauchy Problem in Spacetimes with Closed Timelike Curves.
Примітки