Анджело де Губерна́тіс (, , Турин — , Рим) — італійський літературознавець, письменник, видавець, громадський діяч. Граф. Досліджував західно-європейські й слов'янські літератури. Засновник італійської школи індології. Один із фундаторів україністики в Італії 1870–1880-х років.

Біографія Народився 7 квітня 1840 року в Турині. З 1857 року студіював філологію у Туринському університеті. До закінчення університету він став викладачем у вищій школі К'єрі, а в 1862 році, після закінчення університету, він отримав стипендію у Берлінському університеті, де був студентом французького мовознавця Франца Боппа та викладача санскриту Альбрехта Вебера. У 1863 році повернувся на батьківщину, де був професором санскриту в Інституті вищих наук у Флоренції, у 1890—1908 роках — у Римському університеті. У 1869 та 1876 роках відвідав Російську імперію, був у Києві.

Подорожував до Індії, частина його матеріалів, зібраних під час цієї подорожі, зберігається у Антропологічному музеї Флоренції.

У 1906 році він був номінований на Нобелівську премію з літератури.

Наукова й творча діяльність Де Губернатіс співпрацював з численними журналами: «Літературна Італія» («Italia letteraria»,1862), «Східний журнал» («Rivista orientale», 1867), «Італійський бюлетень сходознавства» («Bollettino italiano degli studii orientali», 1876), «Міжнародний огляд» («Revue internationale», 1883), а в 1887 році став редактором «Журналу азіатського суспільства» («Giornale della società asiatica»). У 1879 році опублікував «Біографічний словник сучасних письменників» («Dizionario biografico degli scrittori contemporanei»).

Його найбільша робота — «Історія світового письменства» у 18 томах («Storia Universale della Letteratura», 1883—1885).

В заснованому й редагованому Губернатісом щомісячному журналі «Європейський огляд» («Rivista Europea» — «Рівіста еуропеа», 1869—1876) друкувалися статті й про Україну. У 1873—1875 роках опублікував низку розвідок М. Драгоманова з української історії, літератури та фольклору, а також свої дослідження творчості П. Куліша, Г. Цеглинського, В. Антоновича. Як оглядач європейських літературних видань виступав у флорентійському журналі «Нова антологія» («Nuova Antologia») на захист української культури та її представників від утисків з боку російського самодержавства. Один із перших на Зході наголосив на самостійному статусі української мови як мови окремого народу. Завдяки Губернатісу до обігу італійської науки й літературної критики увійшли відомості про діяльність І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Марка Вовчка, М. Кропивницького, М. Костомарова, Ю. Федьковича, а також про здобутки українського театру, кобзарського мистецтва. Підтримував зв'язки з українськими (І. Франко, М. Драгоманов, К. Білиловський та іншими) і російськими (І. Тургенєв, Л. Толстой) діячами культури. В «Біографічному словнику сучасних письменників» (1879) та в 1-му томі багатотомної «Історії світового письменства» (1882) вмістив матеріали про українську літературу і театр. Високо оцінював творчість Т. Шевченка. Наведений в «Історії…» уривок вірша «До Основ'яненка» в перекладі Губернатіса був першим перекладом Шевченкових творів італійською мовою.

Написав спогади «Fibra. Pagine di ricordi» (Roma, 1900).

Примітки

Література

Ф. П. Погребенник. Губернатіс Анджело де. //

Ambrogio Ballini, «De Gubernatis, Angelo », in Enciclopedia Italiana, Volume 12, Roma, Istituto dell'Enciclopedia italiana, 1931. Lucia Strappini, «De Gubernatis, Angelo», in Dizionario Biografico degli Italiani, Volume 36, Roma, Istituto dell'Enciclopedia italiana, 1988. Amedeo Benedetti, L'attività fiorentina di Angelo De Gubernatis, in «Atti dell'Accademia Colombaria», vol. LXXVIII (2013), pp. 121–150. Amedeo Benedetti, Sui dizionari biografici di Angelo De Gubernatis, in «Culture del Testo e del Documento», a. 9 n.s. (2014), n. 45, pp. 41–59.

Посилання Ґубернатіс де Анджельо // Де Губернатіс (De Gubernatis) Анджело // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.127-129