Корсунський інцидент, відомий у російських джерелах як Корсунський погром — подія, що сталася увечері 20 лютого 2014 року під Корсунь-Шевченківським на Черкащині і стала основою для фальсифікацій російської пропаганди. Колона автобусів з активістами Антимайдану, які поверталися з Києва до Криму, була зупинена активістами Євромайдану та місцевими жителями на блокпості у Корсунь-Шевченківському, у 135 км від Києва. Пасажирів автобусів вивели, провели обшук і декотрих побили, декілька автобусів спалили. Антимайданівців відправили до Криму електричками. З автобусів було також звільнено трьох чоловік, прихильників Майдану, яких антимайданівці взяли в полон раніше.

У подіях під Корсунь-Шевченківським не підтверджено жодної людської смерті, не було опубліковано також жодного імені загиблого чи зниклого безвісти у тих подіях. Проте здебільшого російські ЗМІ неправдиво повідомили про значні людські жертви — 7 чоловік загиблими, 30 зниклими безвісти, та розповсюдили інформацію про жорстокі тортури, яким було піддано антимайданівців.

Подія набула значного розголосу в російському середовищі. Володимир Путін назвав корсунський інцидент приводом для військової операції в Криму, МЗС Росії вніс інцидент до «Білої книги», події були відображені російськими фільмами і , що позиціюються як документальні, а також у художньому .

Передумови 18—20 лютого 2014 року у Києві відбулися події завершального етапу Євромайдану. 18 лютого сотні активістів Євромайдану були побиті активістами Антимайдану, міліціонерами в цивільному та службовцями Беркуту у Маріїнському парку перед Верховною Радою та на прилеглих вулицях. У сутичках того дня загинуло понад 20 осіб.

У ніч з 18 на 19 лютого почався штурм Майдану із застосуванням бронетехніки як таранів, було спалено Дім профспілок на Майдані Незалежності. Президент Янукович ініціював початок антитерористичних заходів у Києві з операціями «Бумеранг» та «Хвиля».

20 лютого 2014 ранковий наступ Беркуту на Майдан було зупинено вогнепальним вогнем його захисників, після чого майже 50 євромайданівців були убиті чорною ротою Беркуту на вулиці Інститутській.

Перебіг подій Колона з щонайменше семи автобусів з учасниками Антимайдану виїхала з Києва. Надвечір 20 лютого на блокпості під Корсунем-Шевченківським, активісти Майдану та містяни зупинили п'ять із восьми автобусів із беркутівцями та антимайданівцями («тітушками») — дорогу перекрили шлагбаумом та автомобільними покришками. За словами Володимира Воропая, одного з керівників блокпоста, до зупинених автобусів вийшло приблизно 2 тис. місцевих містян, і до 200 членів самооборони. На запит вийти на вулицю, пасажири автобусів почали жбурляти з вікон світлошумові гранати. За словами майданівців, ті у відповідь почали бити битами по склу автобусів.

Затриманих беркутівців та антимайданівців корсунські активісти роззброїли. За їх словами, вони вилучали дерев'яні бити із цвяхами, ножі і навіть мачете — усі предмети залиті кров'ю. За даними черкаських активістів, були в кримчан і відео побиття майданівців, і закривавлені щити 14 сотні самооборони Майдану.

Три автобуси були спалені. За словами Сергія Шульги, учасника корсуньської самооборони, майданівці звільнили з автобусів заручників — їх взяли в полон антимайданівці раніше:

21 лютого 2014 року голова обласного відділення УДАРу Віталій Ілляшенко повідомив, що амуніцію у беркутівців, що їхали в колоні, було відібрано. Він зробив припущення, що це був харківський підрозділ Беркуту, оскільки їх автобус мав харківські номери.

Постраждалі Того ж дня МВС України в Черкаській області спростувало чутки про загиблих у подіях під Корсунем-Шевченківським, інформацію про відсутність жертв повторив і голова Кримської Ради Анатолій Могильов. Міністр охорони здоров'я АРК Олександр Каневський повідомив про трьох поранених внаслідок сутичок:

Формування і розвиток міфу 21 лютого 2014 року з посиланням на агентство «АР-Крим» новину про 8 загиблих антимайданівців розповсюдили 0692.ua. Про загиблих під Кіровоградом також почали поширювати інші новинні ресурси, а вже увечері того ж дня дезинформація була оприлюднена у прайм-тайм на ток-шоу телеканалу «Россия-1».

Вже 10 березня почали оприлюднюватися розповіді про жорстокі тортури:

У травні 2014 року з'являються все нові подробиці: Російському журналісту Андрію Кондрашову, автору фільму «Крым. Путь на родину» учасник події розказав таке: Хоча МВС України Черкаської області ще у день інциденту у 2014 році спростувало чутки про загиблих, диктор у фільмі «Крым. Путь на родину», знятому 2015 року, посилався нібито на дані МВС України про семеро загиблих:

Реакція 2 квітня 2014 року призначена окупаційними силами Рада Криму повідомила, що за їх попередніми даними у сутичці під Корсунь-Шевченківським 7 учасників Антимайдану були вбиті, а порядка 30 зникли безвісти. Валерій Косарьов, голова комісії Ради Криму і голова «Комітету з захисту прав людей, що постраждали від Євромайдану і дій прихильників „Правого сектора“» повідомив, що комітет займатиметься виявленням злочинів, скоєних в Україні з листопада 2013 до березня 2014 року.

27 травня 2014 року організацією IGCP було опубліковано короткометражну стрічку, що позиціюється як документальна, . Володимир Путін у фільмі «Крым. Путь на родину», що був продемонстрований 15 березня 2015 року, так висловився про ці події, назвавши їх приводом для проведення військової операції в Криму:

Наслідки Міністерство закордонних справ Російської Федерації зафіксувало події під Корсунь-Шевченківським у своїй «Білій книзі».БЕЛАЯ КНИГА // Міністерство закордонних справ Російської Федерації, 2014БЕЛАЯ КНИГА // Міністерство закордонних справ Російської Федерації, 2017

Подальші згадування

У 2019 році, перед виборами, Євгеній Мураєв повторив російську дезинформацію про убитих людей:

Див. також Російсько-українська інформаційна війна

Примітки

Матеріали Наталя Приходько, «Абхазский сценарий» как технологема // lb.ua/blog, 21 лютого 2014 Дар'я Бунякіна, Черкащани: «Корсунський погром» — вигадка російських пропагандистів // Радіо Свобода, 16 березня 2015 Инна Аннитова, Убийства, которых не было: о чем лжет фильм «Крым» // Крим. Реалії, 19 жовтня 2017 Ошибки в фильме «Крым. Путь на родину» // StopFake, 27 квітня 2016

Посилання Відео Після цього Путін захопив Крим // Крим.Реалії, 16 лютого 2020