Капоні́р ( — «ніша») — фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення флангового або поздовжнього (косоприцільного) вогню в двох протилежних напрямках. Капонір зазвичай встановлюється як казематна споруда важкого типу в системі польових позицій та довготривалих укріплень на зворотних схилах або за пагорбами на місцевості.
Визначення, приклади з ХІХ століття У первинному розумінні цього терміна капонір — це склепінчаста будівля в системі фортечних споруд, найчастіше для поздовжнього обстрілу фортечного рову. Якщо капонір перекриває рів повністю, як на ілюстрації, і вимагає спеціального профілю рову та валів, то така ділянка зветься полігон.
Госпітальне укріплення Київської фортеці — приклад полігонального укріплення. Але Косий капонір цього ж укріплення розміщений прямо за гласисом на еспланаді. Мабуть, вважалось що круті схили Черепанової гори не дадуть змоги встановити контр-батареї.
У більш застарілому Васильківському укріпленні (чого вартий тенальний фронт замість бастіонного) був застосований предтеча полігону — равелін з капоніром — редюїтом. Зараз на цьому місці гаражний кооператив і тільки гострий виступ вулиці Ігоря Брановицького нагадує про існування укріплення.
Різновиди Окрім капонірів існували такі фланкуючі споріднені споруди: Напівкапонір — фланкуюча споруда для ведення вогню у одному напрямку. Відкритий капонір — відкрита зверху частина фортеці, що виступає у рів для ведення вогню у одному або двох напрямках. Косий капонір — капонір, що зведено під непрямим кутом до валу фортеці. Тильний капонір — двоповерхова споруда у тильній частині оборонної споруди (форт тощо). З його нижньої частини прострілювався рів, а з верхньої — місцевість між цією оборонною спорудою та сусідніми. Кофр — фланкуюча споруда, розташована на контрескарпі.
Галерея
Джерела
Література Пірко В. О. Оборонні споруди… / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім. — Донецьк, 2007. — 176 с.