Корисні копалини Казахстану

Корисні копалини Казахстану.

Загальна характеристика

Казахстан володіє значними запасами мінеральної сировини: горючих корисних копалин, руд чорних і кольорових металів, нерудної і гірничо-хімічної сировини, будівельних матеріалів. Надра Казахстану містять руди, з яких одержують понад 60 хімічних елементів.

Казахстан — країна, в надрах якої зосереджені значні запаси практично всіх найважливіших видів паливно-енергетичних і металевих корисних копалин, що складають сировинну основу сучасного промислового виробництва. За кількістю розвіданих запасів ряду корисних копалин (уран, хром, цинк, свинець, срібло, реній, барит) республіка займає провідне місце не тільки серед країн СНД, але і у світі. Казахстан початку XXI ст. займає 1-е місце у світі за запасами вольфраму і бариту, 2-е — за запасами хромових і фосфорних руд, урану (запаси останнього в Казахстані оцінюють в 25–30 % світових). Республіка займає 3-є місце у світі за запасами срібла, міді, цинку, свинцю; 4-е — за запасами молібдену; 6-е — за запасами золота; 8-е — за запасами залізних руд. Загалом за запасами і рівнем видобутку основних видів мінеральної сировини Казахстан входить до першої 10-ки країн світу з розвинутою мінерально-сировинною базою. Основні корисні копалини див. в таблиці 1.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Казахстану станом на 1998–1999 рр.

Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Боксити, млн т 43 270 47 (Al2O3) 0,2 Барит, тис. т 145800 174600 24 — 49 (BaSO4) 43 Вольфрам, тис. т 350 500 0,3 (WO3) 13,5 Залізні руди, млн т 5504 7392 39 (Fe) 3,2 Золото, т 650 1900 0,7 — 4,2 г/т 1,3 Кобальт, тис. т 50 70 0,04 (Со) 0,9 Марганцеві руди, млн т 346 473 20 (Mn) 9,7 Мідь, тис. т 37000 41500 0,46 (Cu) 5,5 Молібден, тис. т 480 500 0,017 — 0,11 5,4 Нафта, млн т 1400 2500-3000 (оцінка)   0,9 Нікель, тис. т 775 1070 0,75 (Ni) 1,6 Пентоксид ніобію, тис. т 6,9 8,2 0,01 0,7 Олово, тис. т 5 6 0,4   Природний горючий газ, млрд м3 1840     1,3 Свинець, тис. т 11865 16617 1,33 (Pb) 9,8 Срібло, т 29000 38000 80 г/т 5,3 Стибій, тис. т 20 25 0,002 (Sb) 0,5 Пентоксид танталу, т 2600 3200 0,01 (Ta2O5) 3,4 Вугілля, млн т 34145 38631     Фосфорити, млн т 323 534 20 (Р2О5) 6,4 Хромові руди, млн т 317   50,2 (Cr2O3) 7 Цинк, тис. т 27200 32800 3,1 (Zn) 9,8 Уран, тис. т 43922 63512 0,07 17,3

Окремі види корисних копалин

Нафтові, газові і газоконденсатні родовища розташовані головним чином в Уральській, Актюбінській, Гур'ївській, Мангишлацькій (зокрема Каражанське нафтове родовище) областях. Відомо 17 газових, 45 нафто- і газоконденсатних (зокрема Прорвинське нафтогазоконденсатне родовище) та 30 нафтогазових родовищ (2001). Територія Західного Казахстану включає Прикаспійську нафтогазоносну провінцію, а також Північно-Устюртсько-Бузачинський нафтогазоносний район, Південно-Мангишлацьку нафтогазоносну область і частину Північно-Кавказько-Мангишлацької нафтогазоносної провінції. Зони нафтогазонакопичення пов'язані з підняттями (напр. Бузачинське) і нейтральними структурами (монокліналями), які належать до відкладів палеогену, крейди, юри і тріасу. Пастки пластові та склепінчасті.

Тип структур — антикліналі і брахіантикліналі. Нафти високов'язкі, парафінисті і безпарафінисті, сірчисті і безсірчисті. Газ метановий (вміст метану до 97 %), безсірчистий.

У 2000 р. на казахстанському шельфі Каспійського моря відкрите родовище нафти Східний Кашаган. Початкові запаси значно перевищують запаси родовища Тенгіз, розташованого неподалік, і складають понад 1 млрд т. Нафта хорошої якості, за складом близька до тенгізької. Площа нафтових полів Східного Кашагана в 6 раз більше, ніж на Тенгізі, коефіцієнт продуктивності в декілька разів вище, тиск понад 200 атм. Розробку Східного Кашагана планує дочірня компанія Japan's Indonesia Petroleum Ltd. (INPEX), що є пайовим учасником казахстанської компанії Kazakhstan International Operating Co. (OKIOC). Після освоєння цього родовища Казахстан може увійти в п'ятірку найбільших нафтодобувних країн світу.

Щодо запасів нафти в Казахстані, то на 2003 р. існують різні оцінки: Геологічна Служба США вважає, що обсяг видобувних запасів не перевищує 850 млн тонн, а уряд Казахстану подає цифру 2,5 млрд тонн нафти, яку Геологічна Служба США вважає загальними запасами, в тому числі і невидобувними [Media-Press].

Казахстан займає 15-е місце у світі за розвіданими запасами природного газу і 4-е — серед країн СНД. Основна частина ресурсів природного газу країни зосереджена в Прикаспійській западині. Доведені запаси у 2001 р. за іноземними джерелами — 1840–2000 млрд куб. м, а за оцінками місцевих геологів 2500 млрд куб. м.

Казахстан суттєво зміцнює свою позицію на світовому газовому ринку газу за рахунок розробки морського родовища Кашаган, яке в 2002 р. стало комерційним відкриттям в казахстанському секторі Каспію. На першому етапі освоєння Кашагану, яке розпочнеться в 2005 р., попутно з нафтою щорічно буде добуватися близько 3 млрд м³ газу.

Вугілля. У Казахстані відомо понад 300 родовищ вугілля з геологічними запасами 170,2 млрд т. Найбільші запаси і найбільш великі басейни і родовища належать до відкладів карбону (Карагандинський та Екібастузький басейни) і юри (Майкюбенський та Тургайський басейни). Вугілля коксівне та енергетичне. В юрських товщах є потужні (до 50 м) вугільні поклади, доступні для відкритої розробки. Вугілля буре, з нижчою теплотою згоряння робочого палива 13-16 МДж/кг.

Горючі сланці залягають в Кендирлицькому родовищі вугілля і горючих сланців. Ресурси їх оцінюються в 700 млн т.

Залізо. За запасами залізних руд країна разом з Індією займає 2-3 місце в Азії (після Китаю). У Казахстані за станом на 1991 р. було враховано 8.8 млрд т залізняку категорій А+В+С1 і 16.6 млрд т категорії С2. 55.7 % всіх розвіданих запасів країни — легкозбагачувані магнетитові руди Вони зосереджені в унікальних родовищах скарново-магнетитового типу. На межі XX-XXI ст. запаси Fe-руд у надрах країни геологами Казахстану оцінюються в 16900 млн т (що вище інших оцінок), в тому числі за категоріями А, В і С1 9100 млн т із середнім вмістом Fe 38,9 %. Балансом Казахстану на 1.01.1999 враховано 44 родовища залізняку, в тому числі 11 забалансових. Основні родовища: скарново-магнетитові, вулканогенно-осадові магнетит-гематитові і осадові буро-залізнякові зосереджені в Тургайській залізорудній провінції і Атасуйському залізорудному районі. У першій розташовані численні, в тому числі унікальні магнетитові родовища Кустанайського залізорудного району (Соколовське, Сарбайське, Качарське, Ломоносівське, Альошинське, Коржинкольське, Шагиркольське, Сорське і ін.) і найбільші бурозалізнякові (Лісаковське і Аятське) родовища. Скарново-магнетитові родовища розвідані також в Кокчетавській, Карагандинській і Чимкентській областях. Осадові континентальні родовища бурих залізняків розробляються Костанайській областях.

Близько 2,2 млрд т, або 36,6 % розвіданих запасів залізних руд країни, зосереджено в унікальних родовищах скарново-магнетитового типу — Сарбайському, Соколовському, Качарському і Куржункульському. Середній вміст заліза в рудах цих родовищ — 39.5 %. Крім того, розвідані Аятське і Лісаковське родовища бурих залізняків (гідроґетитового і гідроґетит-сидеритового складу), на які припадає близько 3,5 млрд т, або 60,4 % залізняку Казахстану. В Атасуйському залізорудному районі Центрального Казахстану відомі дрібні родовища залізо-марганцевих руд, що відпрацьовуються методом селективного видобутку: Західний і Східний Каражал, Ушкатин-III; вміст заліза в цих рудах — 51,5 %.

Марганець. За запасами марганцевих руд Казахстан займає 1-е місце в Азії (1999). Ресурси марганцевих руд Казахстану — близько 500 млн т (2,4 % світових).

Родовища вулканогенно-осадові, метаморфізовані, гідротермальні, осадові та інфільтраційні. Промисловий інтерес являють вулканогенно-осадові родовища Джезказганської області (запаси понад 300 млн т.). Рудні поклади протяжністю від сотень метрів до декількох кілометрів приурочені до девонських кременисто-карбонатних відкладів, являють собою чергування пластів марганцевого залізняку і кременистих порід і мають потужність до 25 м. Руди інколи комплексні, залізо-марганцеві. Середній вміст Mn в руді 20-24 %. Коливання вмісту марганцю від 11,2 % в залізо-марганцевих рудах до 44,3 % в пероксидних. Для всіх типів руд характерний низький вміст фосфору (0,02-0,08 %) і сірки (0,1-0,3 %). Наявне залізо в кількості від 2,1 до 12,4 % і кремнезем — 14-18 %. Близько 70 % підтверджених запасів країни припадає на карбонатно-силікатно-оксидні руди, 21 % — на оксидні залізо-марганцеві — 5 %, оксидно-карбонатні — 2,6 %, окиснені — 1,5 %. Головні рудні мінерали — псиломелан і піролюзит. Осадові і метаморфізовані родовища виявлені у відкладах венду і кембрію (Ерментауський і Успенський райони, Західне Прибалхашшя, Каратау), ордовика (Приішим'я, Атасу), силуро-девону (Мугоджари), карбону (Калба), олігоцену (Мангишлак) і неогену (Павлодарське Приіртишшя). Запаси окремих родовища перевищують 30 млн т, але не мають промислового значення через низьку якість руд.

Хром. За запасами хромових руд країна займає 2-е місце у світі після ПАР (1999). В Казахстані (Актюбінська область) зосереджено близько 7 % світових ресурсів хрому. Хромові руди відомі в межах офіолітових поясів і зон. Промислові родовища гістеромагматичного типу, пов'язані з Кемпірсайським ультраосновним масивом (80х(0,6-30) км), розвідані і розробляються в Актюбінській області. Тут виявлено понад 20 родовищ, що об'єднують близько 120 хромітових покладів. Форма покладів руди стовпо- та лінзоподібна, жильна; їх потужність від 0,5-10 до 150–200 м, глибина залягання від декількох десятків до 1400 м. Рудні мінерали — серпентин і хромшпінеліди. Вміст головних рудотвірних компонентів (мас. %): Cr2O3 30-55; FeO — 12–14; Al2O3 — 2–8,5; MgO — 18–30.

Титанові руди відомі переважно магматичного типу: ільменіт-титаномагнетитові родовища — Веліховське, Караобінське; титаномагнетитові — Давидовське, Саритумське І і II; нефелін-апатит-титаномагнетитові — Масальське, Ірісуйське; шорломіт-ільменіт-титаномагнетитові — Красноармійське. Рудні тіла в них представлені у вигляді ізометричних і лінзоподібних утворень завдовжки сотні і тисячі метрів. Найважливіші у практичному плані комплексні ільменіт-цирконові, циркон-рутил-ільменітові поховані розсипи мезозойсько-кайнозойського чохла (Тобольське, Обухівське, Кумкольське, Аласорське, Заяче та інші). Потужність покладів рудних пісків до 25 м, форма пластоподібна, лінзо- і стрічкоподібна.

Ванадієві руди представлені комплексними титаномагнетитовими, осадовими бурозалізняково-лептохлоритовими розсипами та інфільтраційними, мідно-свинцево-цинковими, а також самостійними родовищами. У титаномагнетитах (Мугоджари, Зауралля) вміст V2О5 0,1-0,6 %. Ванадієносні чорносланцеві товщі відомі в Каратау, Таласському Алатау, Улутау, Домбралитау в Західному Прибалхашші. Вміст V2О5 в руді досягає 3,64-3,93 %.

Боксити. За даними [Mining Annual Review 2002] за загальними запасами бокситів Казахстан на 2001 р. займає 17-е місце у світі, диспонуючи 1,1 % його світових запасів. Країна має близько 300 млн т загальних запасів руди з бокситовим вмістом 42–46 %. При існуючому виробництві це вистачає на більш ніж 100 років роботи промисловості, в тому числі високосортних бокситів — на наступні 10-15 років. Боксити Казахстану пов'язані з мезозойсько-кайнозойськими континентальними відкладами епігерцинської платформи Центрального Казахстану, Тургайського прогину та Мугоджар. Промислове значення мають родовища бокситів у Тургайській області. Боксити залягають хвилясто-горизонтально на глибині від перших десятків до 200–300 м. Руди низькосортні, з високим вмістом кремнезему: середній вміст Al2O3 в бокситах становить 42-44 %, SiO2 — 9-11 %, Fe2O3 — 16-20 %, CO2 — до 2,65 %, кременевий модуль 4-5. Склад бокситів каолініт-гематит-гібситовий із підвищеним вмістом сидериту і органічних речовин.