Ачех (, ) — напівавтономна провінція Індонезії, розташована в крайній північній частині Суматри. Ачех оточений водою з трьох боків: Індійським океаном з півночі і заходу та Малаккською протокою зі сходу. На південному сході Ачех межує з провінцією Північна Суматра (). Площа 57 956 квадратних кілометрів. Населення 4 494 410 (2010, перепис). Столиця — Банда-Ачех.

Історія Близько 500 р. тут знаходилася буддійська держава Ачех, що вела торгівлю з арабами, індійцями, китайськими торговцями та паломниками. В XIII ст. Ачех став опорним пунктом мусульман на індонезійському архіпелазі. Пізніше ця область відвідували англійські та голландські дослідники. Найбільшого багатства мусульманське королівство досягло за султана Іскадара Муда (1607—1636). В цей період тут відбувалися сутички з португальцями в Малаккській протоці. В 1614 р. ачинці розгромили португальський флот поблизу Бінтану. Голландці (1599) та англійці (1602) безуспішно пробували колонізувати цей район. Після короткого союзу (1641) із голландцями, Ачехський султанат почав втрачати свій вплив.

Після Наполеонівських війн, коли Ост-Індія була віддана Нідерландам, а територія Ачеху Британії, британці у 1824 р. підписали угоду про взаємний ненапад з голландцями. Але ця угода була порушена в 1873 р., у відповідь на що голландці спробували завоювати Ачех. Війна між Ачехським султанатом та Нідерландами тривала 25 років (див. Ачехська війна). Зрештою, Туанку Данель Суа, ачеський султан капітулював у 1903 р. і був засланий в 1905 р. Хоча, до кінця голландського колоніального правління тут ніколи не було спокійно.

Ачех став автономною провінцією у 1949 р., а в 1950 р. був сполучений з провінцією Північна Суматра. Під правлінням Індонезійської Республіки ачехи продовжували бути неспокійними та почали відкрите повстання в 1953 р. за надання Ачеху рівності з іншими провінціями, але нічого не досягли. Повстання спалахнуло знову у 1970 р. під керівництвом Ачехського Руху Слободи. Це дало початок збройним конфліктам з 1990 р. Індонезійська влада погодилася з утворенням автономії тільки у 2002 р.

В грудні 2004 р. сильний землетрус в Індійському океані з епіцентром на північний захід від Суматри спричинив велике цунамі, що спустошило значну частину західного узбережжя Ачеху та призвело до десятків тисяч людських жертв.

Ачех як провінція була утворена 7 грудня 1956 рокуUndang-Undang Republik Indonesia Nomor 24 Tahun 1956  — Вікіджерела, , перш ніж була змінена на Спеціальний регіон Ачех (1959—2001), Нанггроє Ачех-Даруссалам (2001—2009), і стара назва Ачех була повернута в 2009 році.

Географія Ачех в основному гористий регіон, найвищими вершинами є Льосер (3145 м), Абонгабонг (2985 м) та Лембу (2983 м). За винятком області на крайній півночі, тут є широкі берегові рівнини, а річки дуже короткі та непридатні для судноплавства. Південно-західне узбережжя вкрите болотами. Внутрішні вулканічні гори покриті тропічними лісами, які складаються з безстеблових пальм, дубів, хвойних дерев та лаврів. Мохи і трав'янисті рослини вкривають землю та нижню частину дерев.

Банда-Ачех, столиця й найбільше місто провінції, розташоване за 5 км від моря.

Район має кілька заповідників, включаючи Національний Парк Ґунунґ-Льосер.

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 18 округів та 5 муніципалітетів (міст): Назва Площа, км²Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia . Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi Населення, осіб(2010, перепис)2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Aceh Province . Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) Адміністративний центр Сімьолуе () 2 051,48 80 674 Сінабанг () Ачех-Сінкіл () 2 185,00 102 509 Сінкіл () Південний Ачех () 3 841,60 202 251 Тапактуан () Південно-Східний Ачех () 4 231,43 179 010 Кутачане () Східний Ачех () 6 286,01 360 475 Іді-Райок () Центральний Ачех () 4 318,39 175 527 Такенгон () Західний Ачех () 2 927,95 173 558 Мьолабо () Ачех-Бесар () 2 969,00 351 418 Джантхо () Піді () 3 086,95 379 108 Сиґлі () Бірен () 1 901,20 389 288 Бірен () Північний Ачех () 3 236,86 529 751 Лхоксукон () Південно-Західний Ачех () 1 490,60 126 036 Блангпідіе () Гайо-Луес () 5 719,58 79 560 Бланкеджерен () Ачех-Таміанг () 1 956,72 251 914 Каранг-Бару () Наган-Рая () 3 363,72 139 663 Сукамакмуе () Ачех-Джая () 3 812,99 76 782 Чаланг () Бенер-Маріах () 1 454,09 122 277 Симпанг-Тіґаределонг () Піді-Джая () 1 073,60 132 956 Мьорьоду () місто Банда-Ачех () 61,36 223 446 місто Сабанг () 153,00 30 653 місто Ланґса () 262,41 148 945 місто Лхоксьомаве () 181,06 171 163 місто Субулусалам () 1 391,00 67 446 Провінція Ачех 57 956,00 4 494 410 Банда-Ачех ()

Населення Більшість населення провінції становлять ачинці (аче, ачехи); інші корінні народи: гайо, аласи та близькі до них синкіли, сималурці (симьолуе), анеук-джамі (етнографічна група мінангкабау), малайці-таміанги.

У 2010 році етнічний склад населення Ачеху був такимAris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity, p. 59: Table 3.1 Ethnic Composition by the Two Classifications: Province of Aceh, 2010. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 : Народи Чисельність Доля в населенні Ачинці 3 160 728 70,65 % Яванці 399 976 8,94 % Гайо 322 996 7,22 % Батаки 147 295 3,29 % Аласи 95 152 2,13 % Сималурці 66 495 1,49 % Анеук-джамі 62 838 1,40 % Таміанги 49 580 1,11 % Сингкіли 46 600 1,04 % Мінангкабау 33 112 0,74 % Інші 89 172 1,99 % Всього 4 473 944 100,00 %

Ачинці — народ малайського походження. Вони населяють низини й прилеглі до них пагорби.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Ачех проживало 4 413 244 мусульман (98,2 % населення), 53 624 християнина, 7 062 буддиста2010 Population Census — Population by Region and Religion . Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) .

Економіка Рис є основною продовольчою культурою Ачеху, вирощують також кукурудзу, батат, ямс, боби. Перець, копра, горіхи арека і каучук — основні експортні товари.

В Ачесі видобувають боксити та кам'яне вугілля, на східному узбережжі є декілька нафтових свердловин та більш важливі родовища природного газу. Промисловість і місцеві майстри виробляють текстильні товари, металопродукцію, золоті дорогоцінності, різьбленні речі та гравійовані металеві вироби.

Примітки

Джерела Aceh. Province, Indonesia . Encyclopædia Britannica