Леонтій Йосипович Раковський () (1895/1896 — 1979) — російський радянський письменник, автор історичних романів і повістей, публіцист.
Біографія Народився майбутній письменник 28 грудня 1895 року (9 січня 1896 року) в невеликому містечку Глибоке (нині Вітебська область, Білорусь), де пройшли його дитячі роки. У 1915 році Раковський вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Навчання в університеті не закінчив.
Учасник Громадянської війни. Служив в Червоній армії. Після демобілізації займався питаннями позашкільної освіти.
У 1922 році переїхав з Києва в Петроград. У тому ж році Л. Й. Раковський поступає в Петроградський університет для вивчення суспільних наук. У 1924 році закінчив факультет суспільних наук університету по відділенню права.
Восени 1923 року працював позаштатним співробітником хроніки - репортером в газеті «Ленінградська правда». Пізніше - технічним секретарем редакції тижневика «Ленінград».
Член СП СРСР. Керував літературним гуртком при Виборзькому будинку культури Ленінграда. Історичні романи письменника перекладені на іноземні мови і мови народів СРСР.
Помер письменник 15 серпня 1979 року в Ленінграді і похований на Північному кладовищі.
Творчість Писати Леонтій почав рано. У 1916 році в студентському збірнику Київського університету «Ланка» було надруковано його перший вірш. А перша з розповідей - «Помста» - була опублікована в журналі «Ленінград» в 1924 році. Будучи студентом університету, Раковський активно друкує статті та нариси в «Ленінградській правді». У 1927 році виходить перша збірка його повістей і оповідань «Зелена Америка», в 1928 році - «Сивопляс», в 1930 - роман «Четверта дружина», а в 1931 - повість «Блудний біс».
З середини 1930-х років і до кінця життя Раковський займався, в основному, історичною прозою. Під час Німецько-радянської війни в газетах публікувалися розповіді письменника про «Нові пригоди бравого солдата Швейка», які поширювалися Прессбюро агітації і пропаганди Червоної Армії для передруку у фронтових і армійських газетах.
Вибрана бібліографія Помста (розповідь) (1924) Годинники (1926) Постояльці (1926) Зелена Америка (збірка повістей і оповідань) (1927) Сивопляс (збірка повістей і оповідань) (1928) Четверта дружина (1930) Блудний біс (1931) Вражений капітан (1936) Оленка (1938) (повість) Генералісимус Суворов (1938-1946) Нові пригоди бравого солдата Швейка (1941) Костянтин Заслонов (1949) (повість) Адмірал Ушаков (1952) Кутузов (1960) Життя всупереч. Повість про Марлінського. Л., Лениздат, 1978, 240 с. Михайло Тухачевський (1967) (повість) Фронтова азбука. Розповіді про радянських полководців. (1968).