За́хідна Сума́тра (, скорочено Сумбар, ) — провінція Індонезії, розташована на заході центральної частини острова Суматра. Межує з Індійським океаном на заході та провінціями Північною Суматрою на півночі, Ріау на північному сході, Джамбі на південному сході та Бенгкулу на півдні. Провінція займає площу 42 013 км² і, крім основної території на Суматрі, включає Ментавайські острови (Сіберут, Сіпора, Північний Пагай та Південний Пагай). Населення 4 846 909 осіб (2010, перепис). Паданг — столиця провінції.

Історія Західна Суматра, яку здавна населяє народ мінангкабау, близько II ст. почала зазнавати культурного впливу з Індії. Згодом ця територія увійшла до складу імперії Шривіджая, яка процвітала в Південній Суматрі в VII—XIII ст. Після розпаду Шривіджаї в XIV ст. в Західній Суматрі постала малайська індуїстська держава Мінангкабау (Пагаруюнг). У XVI ст. правитель Мінангкабау прийняв іслам.

1596 року в Західній Суматрі з'явилися голландці, вони заснували тут свій головний плацдарм на Суматрі. На початку XIX ст. контроль над цією територією тимчасово перейшов до Британії. Голландцям вдалося відновити свою владу в регіоні, коли вони на боці королівської родини Мінангкабау втрутилися у громадянську війну, відому як Війна Падрі (1821—1837). Голландська влада поширилась на всю територію держави Мінангкабау (вона приблизно відповідає сучасній провінції Західна Суматра).

Японія окупувала Суматру в період Другої світової війни (1942—1945). Після її закінчення індонезійські націоналісти оголосили про утворення Республіки Індонезія і, після періоду напруженої антиколоніальної боротьби, Західна Суматра 1950 року приєдналася до Республіки Індонезія як частина провінції Центральна Суматра. 1957 року Центральна Суматра була поділена на 3 нові провінції: Ріау, Джамбі та Західна Суматра. Провінція була місцем повстання проти уряду Сукарно в 1958 р., тут був сформований Революційний Уряд зі штаб-квартирою в Букіттінгі. Через декілька місяців повстання було придушене індонезійськими військами після проведення повітряних атак на Паданг та Букіттінгі.

Географія Значну частину території провінції займає гірська система, що складається з декількох паралельних хребтів, увінчаних великою кількість активних та погаслих вулканів, серед яких Таланг (2 597 м), Марапі (2 891 м) та Сінґаланг (2 877 м). У багатьох місцях біля узбережжя розташовані болотяні ліси. Низинні дощові ліси із сосен, тику та червоного дерева простягаються до гористого регіону.

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 12 округів та 7 муніципалітетів (міст):

Назва Площа, км²Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia . Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi Населення, осіб(2010, перепис)2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Provinsi Sumatera Barat. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) Адміністративний центр Острови Ментавай () 6 011,35 76 173 Туапеджат () Південний Песисір () 5 749,89 429 246 Пайнан () Солок () 3 738,00 348 566 Аросука () Сиджунджунг () 3 130,40 201 823 Муаро-Сиджунджунг () Танах-Датар () 1 336,10 338 494 Батусанкар () Паданг-Парьяман () 1 332,51 391 056 Паритмалінтанг () Аґам () 1 804,30 454 853 Лубукбасунг () Ліма-Пулух-Кота () 3 571,14 348 555 Саріламак () Пасаман () 3 947,63 253 299 Лубуксикапінг () Південний Солок () 3 346,20 144 281 Падангаро () Дхармас-Рая () 2 961,13 191 422 Пулау-Пунджунг () Західний Пасаман () 3 887,77 365 129 Семпангемпек () місто Паданг () 693,66 833 562 місто Солок () 71,29 59 396 місто Савахлунто () 231,93 56 866 місто Падангпанджанг () 23,00 47 008 місто Букіттінгі () 25,24 111 312 місто Паякумбух () 85,22 116 825 місто Парьяман () 66,13 79 043 Провінція Західна Суматра 42 012,89 4 846 909 Паданг ()

Економіка Основа економіки — вирощування рису, кукурудзи, маніоку, чаю, кави, каучукових дерев, перцю, тютюну, кокосів та сої.

Промисловість виготовляє цемент, напої, текстильні та гумові вироби, хімікати, транспортне обладнання. Дороги проходять всією територією провінції, а залізничні шляхи обмежуються тільки її центральною частиною.

Населення Основне населення провінції складається з мінангкабау, суспільство яких побудоване на засадах матріархату. Також тут живуть батаки-мандайлінги, розселені на півночі провінції, ментавайці — корінні жителі Ментавайських островів, а також яванці та інші трансмігранти, є невелике число китайців та індійців.

Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 16: TABLE 1.2.6. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: West Sumatra, 2000 і 2010Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia . Hasil Sensus Penduduk 2010 років, був таким: Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010) Мінангкабау 3 747 343 88,35 % 4 219 729 87,33 % Батаки 187 656 4,42 % 222 549 4,61 % Яванці 176 023 4,15 % 217 096 4,49 % Ментавайці 54 419 1,28 % Малайці 21 654 0,51 % 39 629 0,82 % Китайці 15 029 0,35 % 10 799 0,22 % Сунданці 10 993 0,26 % 15 934 0,33 % Інші 28 139 0,66 % 106 409 2,20 % Всього 4 241 256 100,00 % 4 832 145 100,00 %

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Західна Суматра проживало 4 721 924 мусульманина (97,4 % населення), 109 681 християнин (2,3 % населення)2010 Population Census — Population by Region and Religion . Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) .

Джерела West Sumatra. Province, Indonesia . Encyclopædia Britannica

Примітки