Стилісти́чно марко́вані слова́ — стиль мовлення, де можуть вживатись особливі слова-маркери, які стосуються відповідного розряду «-їзмів»: архаїзми, неологізми, діалектизми, історизми, жаргонізми, вульгаризми, варваризми, професіоналізми, просторіччя, імена та назви речей. Тексти таких літературних творів можуть досліджуватись зі сторони лексичного складу, виявляючи у собі особливості вимови, написання та вжитку таких слів.

Архаїзми

Архаїчна мова слова «піють» збережена також завдяки фразеологізмові — «піють півні», хоч і є сучасніші форми — співають.

Просторіччя

Просторіччям є одна з форм національної мови, поряд з діалектами, жаргонним мовленням та літературною мовою. Разом з народними говорами та жаргонами просторіччя складає усну некодифіковану сферу загальнонаціональної мовної комунікації — народно-розмовну мову.

Історизми

Для писемної художньої літератури архаїзми та історизми в кожної доби — інші, до того ж у кожному конкретному тексті, де їх наявність естетично вмотивована, вони відіграють важливу роль і не можуть бути замінені жодними іншими, сучасними словами та виразами.

Неологізми

«Нове життя нового прагне слова», — писав М.Рильський у переносному розумінні. Але і в прямому також. Для літературознавства найцікавішими є випадки індивідуально-авторського словотворення. Такі неологізми називають ще стилістичними або оказіональними словами, тобто такими, що вжиті один лише раз, для даного випадку, при цій нагоді.

Див. також Фоностилістика

Джерела Анатолій Ткаченко. Вступ до літературознавства [Підручник] / Мистецтво слова