Гірнича промисловість Казахстану

Гірнича промисловість — одна з провідних і високорозвинених галузей економіки Казахстану.

Кінець XX ст

Загальна характеристика Розробка значних запасів хрому, свинцю, цинку, урану, молібдену, бокситів, фосфатів і міді, які є в країні, вимагає значних капіталовкладень. Найбільші іноземні інвестори Казахстану в 1990-і роки — «Шеврон», «Акітен», «Аджіп» та інші. На середину 1998 в Казахстані зареєстроване 1388 діюче підприємство з іноземними інвестиціями з 81 країни.

Частка мінерально-сировинного сектора економіки країни в промисловому виробництві на 1998 р. становила 50 %, з них за рахунок вуглеводнів 24 %, чорної металургії 14 і кольорової 12 %. Видобуток мінеральної сировини і виробництво продукції гірничометалургійної промисловості в 1998 р. (в дужках за 1997 р.) склали (в тис. т): глинозему 1085 (1095); бокситу 3400 (3380); Ве 0,1 (0,1); Bi 0,05 (0,05); Cd 0,9 (0,8); хроміту 1600 (1800); Co 0,3 (0,3); Cu в рудах і концентратах 337 (316); Fe-руд 8693 (12627); чавуну 2594 (3100); ферохрому 535 (600); сталі сирої 3120 (3900); Pb в рудах і концентратах 0,03 (0,03); Mg 9,0 (9,0); Mn-руд 399 (230); Мо 0,1 (0,1); Ni в рудах і концентратах 6 (7); Ti 12 (13); Va 1,0 (0,9); Zn в рудах і концентратах 225 (225); азбесту 125 (125); вугілля 72000 (77000); нафти 25900 (23800); U 1,25 (1,00); Ag 725 (690) т; Au 18000 (18700) кг. [Mining J. — 1999 та 2000]. Нафта. У 1990-х роках ВО «Ембанєфть», «Мангишлакнєфть» та «Актюбінскнєфть» розробляли близько 30 нафтових родовищ. Видобуток нафти у 1950—1990-х роках весь час зростав. У 1982 р. він становив 19,2 млн т. У 1997 було видобуто 25,8 млн т нафти і газового конденсату.

Окремі галузі Нафтовидобування. Наприкінці XX ст. великі родовища нафти відкриті в Прикаспійській низовині (Тенгіз), на півострові Мангишлак, на каспійському шельфі і в південному Казахстані. Для розробки і експорту цих нафтових ресурсів утворені міжнародні консорціуми. Найбільш відомий Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). У грудні 1996 він мав у своєму складі казахстанський, російські, американські, італійські і британські компанії. Китайська національна нафтова компанія уклала угоду з урядом Казахстану про будівництво нафтопроводу з Казахстану в Китай. Канадська компанія «Харрікейн» планує вкласти понад 400 млн дол. в розробку родовищ нафти і газу. Ці проєкти можуть у майбутньому створити основу для розвитку в Казахстані великого експортного ринку. Видобуток газу в Казахстані невеликий. У 1992—1996 рр. він скоротився на 40 %, а до 1999 р. перевищив рівень 1991 р. (близько 10 млрд куб.м.).

Вугільна промисловість зосереджена в Центральному Казахстані, де розташовані Карагандинський, Екібастузький, Майкюбенський та Тургайський басейни. Промислове освоєння Карагандинського басейну розпочато в 30-х роках XX ст., Екібастузького — в 50-х, Майкюбенського — у 80-х. У 1990-х роках видобуток весь час зменшувався, що пов'язано з кризою в економіці країни і зміною системи господарювання.

Видобуток Fe-руд в кінці XX ст. скорочувався: 1989 — 23,8 млн т залізняку, 1997 — 12,6 млн т, 1998 — 8,7 млн т, в тому числі на Соколово-Сарбайському ГЗК на 40 %. У 1997 р. залізорудні ГЗК працювали на 50 % проєктної продуктивності. У перспективі планується збільшення і стабілізація видобутку руди на рівні 15—16 млн т/рік. У 1999 р. в Казахстані з'явився новий продуцент залізорудної сировини — компанія Yerlovo. До цього, починаючи з 1996 р. компанія вела геологорозвідувальні роботи на залізорудному родовищі Атансор. У результаті були підраховані запаси руд: 45,4 млн т, з яких 10,3 млн т з середнім вмістом заліза 51,7 % — багаті мартитові руди, а з 35,1 % — первинні магнетитові.

Видобуток Mn-руд у 1989 становив 151,9 тис. т, в 1997—230 тис. т, 1998—399 тис. т. Проєктна продуктивність трьох діючих марганцевих ГЗК становить 2,55 млн т/рік. На початку XXI ст. планується збільшення видобутку руд до 1 млн т/рік з виробництвом 550—600 тис. т концентратів. На всіх казахстанських родовищах, крім Західного Каражалу, видобуток марганцю ведеться відкритим способом. Збагачуються руди простими гравітаційними методами.

Видобуток хромітів за 1998 р. становив 1,6 млн т. Розробляли руди з середнім вмістом Cr2О3 50,3 %. Здійснюється перехід на підземну розробку родовищ із збільшенням видобутку до 4,0 млн т/рік та із залученням до експлуатації бідних руд.

Золото. Максимум виробництва золота в Казахстані припадає на 1990—1991 рр., коли було видобуто 29 т металу. Близько 1/3 золота добували попутно з поліметалічних руд родовищ Рудного Алтаю. Основна частина золота добувалася з корінних родовищ державними підприємствами, старательський видобуток з розсипів становив лише перші проценти. Після розпаду СРСР в Казахстані почався різкий спад виробництва золота. У 1993 р. було видобуто 17.7 т, в 1994 р. — 14,5 т, до кінця 90-х років видобуток знизився до 9—10 т на рік.

Обсяг видобутку рудного золота у 1997 р. в Казахстані знизився в порівнянні з 1989 р. в ~2 рази, а ступінь освоєння запасів становить всього 0,6 %. При цьому спад стався за рахунок зниження видобутку з власне золоторудних родовищ, в яких укладено 66 % всіх розвіданих запасів золота країни. Активне освоєння саме цієї частини золотосировинної бази, і насамперед найбільших родовищ Васильківського і Бакирчикського, може забезпечити істотне зростання виробництва золота в Казахстані. Основною проблемою масштабного промислового освоєння цих об'єктів є важка збагачуваність відносно небагатих за вмістом золота руд (4—9 г/т).

У 1998—2000 рр. стався різкий стрибок рівня видобутку — за рік на 20 %. Видобуток Au у Казахстані в 1998 р. становив 18 т, у 2000 — 22 т. Близько 50 % забезпечується за рахунок попутного вилучення Au при переробці руд кольорових металів. Запрацювала державна програма «Золото Казахстану», спрямована на збільшення видобутку до 50 т/рік. Капіталовкладення в реалізацію цієї програми оцінюються в 1 млрд дол. У загальному обсязі 59 % запасів руд важко збагачуються.

У 1993 р. на базі об'єднання «Каззолото» була створена державна акціонерна компанія «Алтиналмас», якій було передано найбільші родовища. Ідея полягала в формуванні єдиної системи управління золотодобувною галуззю. У 1994—1996 рр. «Алтиналмас» забезпечив постачання 37,7 т золота в Національний банк. У 1994—1995 рр. в умовах чергового підйому світових цін на золото в Казахстані з'явилося декілька десятків західних гірничих компаній — Placer Dome (Канада), Dominion Mining (Австралія) та інш. які утворили СП. Боксити. До 1991 р. Казахстан забезпечував близько 60 % видобутку бокситів в Радянському Союзі, велика частина яких перероблялася в глинозем на найбільшому в СРСР Павлодарському алюмінієвому заводі потужністю 1,34 млн т глинозему на рік, який став до ладу в 1964 р. У 1996 р. за рішенням уряду країни створене АТ «Алюміній Казахстану» (акціонери: Kazakhstan Mineral Resources Corp., Велика Британія — 28,2 %; уряд Казахстану — 31,7 %, приватні акціонери — 40,1 %), яке включає АТ «Павлодарський алюмінієвий завод», АТ «Тургайське бокситове рудоуправління», АТ «Краснооктябрське бокситове рудоуправління» і ряд інших підприємств. У 1999 р. АТ «Алюміній Казахстану» перетворено у відкрите акціонерне товариство. ВАТ «Алюміній Казахстану» входить до групи компаній, що контролюються Євразійським банком.

Перспективи підвищення ступеня освоєння пріоритетних видів мінеральної сировини в республіці сприятливі. У останні роки XX ст. спостерігається позитивна динаміка залучення до освоєння нових родовищ нафти, чорних і кольорових металів, розсипного золота. Кількість запасів, що знаходяться в промисловій розробці і прийнятих надрокористувачами до освоєння, станом на 2000 р. збільшилася по нафті, хрому і марганцю до 90 %, золоту — до 80, цинку — до 70, міді — до 60, по свинцю і бокситах — до 50, заліза і урану — до 40 %. Інвестиції в добувну галузь в 1999 р. склали 2,9 млрд дол. США. Найпривабливішою для інвестицій галуззю як і раніше залишається нафта — 68 % від загальних інвестицій. Потім слідують вугілля і мідь — по 7 %, свинець і цинк — 6, залізо і марганець — 4 %. Частка інвестицій у видобуток золота за останні три роки знизилася з 4 до 1 %. При цьому частка інвестування в основний капітал збільшилася, що свідчить про довготривалий інтерес інвесторів.

Початок XXI ст

Загальна характеристика На початку XXI ст. (2001) спостерігається зростання в гірничій промисловості на 17 %, переважно в результаті зростання у видобутку попутного газу (13,9 %), вугілля і лігніту (5,4 %), кольорово-металічних руд (5,3 %), і природного газу (3 %). З 40 основних видів паливно-енергетичних і металічних корисних копалин станом на 2001 р. у Казахстані добувається і переробляється з отриманням продукції високого ступеня готовності близько 20 видів (вуглеводнева сировина, вугілля, уран, залізо, марганець, хром, мідь, свинець, цинк, золото, срібло, бісмут, кадмій, ґалій і інші), добувається і проходить первинну переробку понад 10 видів (алюміній, нікель, молібден, реній, осмій і інші). По ряду корисних копалин (тантал, ніобій, вольфрам, олово) видобуток припинено через високу собівартість продукції і низьку якість сировини. У 2001 р. частка паливно-енергетичної галузі становить 11 %, а гірничо-металургійної 24 % від загального промислового виробництва країни. Розвинені нафтова, газова і вугільна промисловість, видобуток і переробка металургійної і гірничохімічної сировини, буд. матеріалів та інш. Кольорова металургія країни у 2001 р. виробляла кольорові, благородні і рідкісні метали 32 найменувань, до 70 видів їх прокату. На 1 січня 2002 в гірничій галузі країни діяло 1 203 компаній. Казахстан планує приватизувати стратегічно важливі гірничі підприємства. В табл. показані найбільші надрокористувачі Казахстану.

Таблиця. Найбільші надрокористувачі Казахстану (на 2001 р.).

Підгалузь Надрокористувач Видобуток залізних руд ВАТ «ССГВО», ТОВ «Оркен», ВАТ “Атасуруда” Видобуток марганцевих руд ТНК «Казхром» (рудник «Тур»), ВАТ «Жайремський ГЗК» Видобуток хромових руд ВАТ «Донський ГЗК» (ТНК «Казхром») Видобуток нікелевих руд ТОВ «Кизил Каін Мамит» Видобуток мідних руд Корпорація «Казахмис» Видобуток свинцево-цинкових руд ВАТ «Казцинк», ЗАТ «Південполіметал», Ачисайський поліметалічний комбінат Видобуток алюмінієвої сировини ВАТ «Алюміній Казахстану» Видобуток титаномагнієвих руд ВАТ «Обухівський ГЗК-2», АТ «Мінерал», АТ «Бектемир» Виробництво губчатого титану та магнієвих сплавів ВАТ «Усть-Каменогірський титано-магнієвий комбінат» Видобуток рідкісноземельних руд ТОВ «Східно-Казахстанська рідкісноземельна компанія» Виробництво рідкісних металів ВАТ «Ульбінський металургійний завод», РГП «Жезказганредмет» Видобуток золота АТ «Алтиналмаз», ВАТ «Васильківський ГЗК», ВАТ "ДРК «АБС-Балхаш», ТОВ «Казахалтин» та інш. Видобуток фосфоритів АТ «ДХК Каратау» Видобуток вугілля ВАТ «Іспат-Кармет», ТОВ «Богатир Аксес Комир», ВАТ «Євроазійська енергетична корпорація», ВАТ «Семейкомир» та інш. Видобуток урану НАК «Казатомпром», АТ «КазСабтон», СП «Інкай», СП «Катко»

Інвестиції в розвиток видобування мінеральних ресурсів у Казахстані у 2001 р. становили $4,75 млрд. Іноземні інвестиції — $3,78 млрд (79.7 %). Основні інвестиції, спрямовані на розвиток підгалузей, розподілилися так: вуглеводні (74 %), поліметали (6 %), мідь (4 %), вугілля (5 %), залізо і марганець (4 %), золото, хроміт, уран і боксит (1 % кожний). Інвестиції в геологічні дослідження: $738,2 млн, з них $697,5 млн — іноземні [Mining Annual Review 2002].

Темпи росту виробництва в гірничодобувній галузі Казахстану в 2001 р. склали близько 120 % — одні з найбільших у світі в цій галузі. Співвідношення обсягів кінцевої продукції в грошовому виразі по основних надрокористувачах Казахстану становила (2000 р): ВАТ «Іспат-Кармет» — 57 %; Аксуський завод феросплавів — 17 %; ССГВО — 11 %; Ферохром — 6 %; Донський ГЗК — 5 %; ВАТ «Жайремський ГЗК» — 3 %.