Гліб Олекса́ндрович Стриже́нов (; , Вороніж, РРФСР, СРСР — , Москва, РРФСР, СРСР) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1974).
Біографія Народився в родині комбрига Олександра Миколайовича Стриженова і Ксенії, до революції закінчила Смольний інститут шляхетних дівчат у Санкт-Петербурзі. Брат, Олег Стриженов — відомий радянський актор, народний артист СРСР. У 1935 році сім'я переїхала до Москви, де оселилася на вулиці Коров'ячий вал. У 1935-41 роках Стриженов навчався в московській середній школі.
У 1941-му Гліб Стриженов пішов на фронт, для чого виправив дату народження в паспорті на 21 липня 1923 року. У першому ж бою він отримав контузію та згодом був визнаний непридатним до військової служби.
У 1941—1942 роках Стриженов працював актором Кіровського обласного драматичного театру. У 1943—44 роках навчався в Московській середній школі робітничої молоді № 40 Комінтернівського району. З 1945 до 1948 року працював в Ульяновському обласному драматичному театрі (1945-46), Володимирському обласному драматичному театрі (1946—48).
У 1948—1950 роках Гліб Стриженов навчався в Московському міському театральному училищі, у 1950-53 — в Школі-студії імені В. І. Немировича-Данченко при МХАТі СРСР імені М. Горького (курс В. О. Топоркова)
У 1953—1954 — актор Іркутського обласного драматичного театру; у 1954-56 — актор Центрального театру Транспорту; у 1956-62 — актор кіностудії «Мосфільм», у 1962-85 — актор театру-студії Кіноактора.
Особисте життя Був одружений з Лідією Сергіївною Стриженовою (до шлюбу Антоновою), також професійною акторкою, з якою прожив понад 30 років. Їхня донька Олена — кінознавиця.
Помер від раку легенів. Останнім фільмом в кар'єрі став «Канкан в Англійському парку», що вийшов за рік до його смерті.
Похований на Кунцевському кладовищі Москви.
Фільмографія
: Незвичайне літо — Іпат Іпатьєв 1957 : Поєдинок — Міхін, підпоручик : Життя пройшло повз — Петька-актор 1958 : Людина з ножами — Пауль () : Жертви — Петцольд () 1961 : На початку століття — Максимов : Третій тайм — Євген Вікторович Рязанцев 1962 : Монета — Джессі Фултон () : Сорок хвилин до світанку — Костянтин Метелєв : Коротке літо в горах 1963 : Оптимістична трагедія — офіцер : До завтра — Паркер : Ракети не повинні злетіти — Генрік Дулькевич, поляк : Крізь крижану імлу — товариш Костянтин : Невловимі месники — священик 1966 : Я бачу сонце — Анатолій 1966 : По тонкому льоду — Карл Франкенберг, доктор 1966 : Поганий анекдот — романтик : Арена — служитель стайні 1967 : Зірки і солдати — офіцер 1967 : Продавець повітря — Вільямс () : Перша дівчина — гармоніст : Головний свідок — голова суду 1969 : На шляху до Леніна — комісар : Місія в Кабулі — Гедеонов 1970 : Моя нульова година (НДР) — Нетрибін, старший лейтенант 1971 : Великі перегони — Іван, залізничник () : Зимородок — Сивий : Попутний вітер — Туманов : Єдина дорога — Іван Юхимович 1974 : Земні і небесні пригоди — батько 1974 : Злива — Борис, залізничник : На все життя, що залишилося… — Кравцов () : Скажене золото — Джо Парсонс 1976 : Червоне і чорне — маркіз де ля Міль (озвучує Зиновій Гердт) () 1976 : Дні Турбіних — фон Шратт, генерал () : Трактир на П'ятницькій — Володя Гремін : Замуровані у склі 1978 : А до нас цирк приїхав — Александров-старший () 1978 : Планктон (НДР) — академік Алексєєв : Гараж — Олександр Григорович Якубов, ветеран війни (озвучує Володимир Прокоф'єв) 1979 : Кілька днів із життя І. І. Обломова — барон фон Лангваген : Тегеран-43 — Симон 1980 : Крізь терни до зірок — Глан : Нехай він виступить… — Ентоні Старкуетер, «король біржі» : Комета — чужопланетянин : Блискучий світ — Арсі 1984 : Канкан в Англійському парку — Едуард Сопеляк
Примітки
Джерела
Посилання